Альмохадський халіфат
| Альмохадський халіфат | |
| Дата створення / заснування |
1121  |
|---|---|
| Посада керівника організації |
Альмохадський халіфd |
| Офіційна мова |
арабська |
| Континент |
Африка і Європа |
| Столиця |
Tinmeld і Марракеш |
| Форма правління |
монархія і халіфат |
| Валюта |
Almohad dinard і Золотий динар |
| Наступник |
Мариніди, Гранадський емірат, Заяніди, Хафсіди, Taifa of Orihuelad, Taifa of Nieblad, Taifa of Arjonad, Кастильське королівство, Арагонське королівство, Леонське королівство, Королівство Севільяd і Taifa of Baezad |
| Замінений на |
Португальське королівство і Мариніди |
| На заміну |
Альморавіди, Фатіміди, Хаммадіди і Мертольська тайфа |
| Мова комунікації |
мосарабська мова |
| Час/дата припинення існування |
1269 |
| Площа |
1 621 393 км² |
 | |
Альмохадський халіфат (араб. دَوْلَةُ ٱلْمُوَحِّدِينَ) — берберська мусульманська держава, заснована у 1147 році. Отримала назву на честь релігійного руху Альмохадів. На час свого піднесення володіння володіла Магрибом, Іфрікією, Триполітанією (з 1159 року) та півднем Аль-Андалуса (з 1172 року). 1133 року Абд аль-Мумін прийняв титул халіфа. Тому правляча династія часто звалася Мумінідами. 1147 року було повалено династію Альморавідів.
1212 року після поразки від коаліції християнських держав Піренейського півострова в битві при Лас-Навас-де-Толоса почався занепад халіфату. Цьому також сприяла боротьба за владу, що точилася з 1224 до 1236 року. Цим скористалися Хафсіди, заяніди, Мариніди та Португалія, Арагон і Кастилія. На користь останнього до 1248 року було втрачено землі Аль-Андалусу. Водночас володіння халіфату зменшилися до півдня Марокко. 1269 року коаліція Маринідія і Заянідів знищили рештки Альмохадського халіфату.
- Abun-Nasr, Jamil (1987). A history of the Maghrib in the Islamic period. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0521337674.
- Bennison, Amira K. (2016). The Almoravid and Almohad Empires. Edinburgh University Press. ISBN 9780748646821.