Альоксино (Старорусський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
присілок Альоксино
Алёксино
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новгородська область
Муніципальний район Старорусський район
Поселення Великосельське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 49239825018
Код ЗКТМО: 49639425106
Основні дані
Населення 55
Поштовий індекс 175238
Географічні координати: 57°56′20″ пн. ш. 31°03′00″ сх. д. / 57.93888888891677169° пн. ш. 31.0500000000277793787972769° сх. д. / 57.93888888891677169; 31.0500000000277793787972769Координати: 57°56′20″ пн. ш. 31°03′00″ сх. д. / 57.93888888891677169° пн. ш. 31.0500000000277793787972769° сх. д. / 57.93888888891677169; 31.0500000000277793787972769
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Альоксино (Росія)
Альоксино
Альоксино

Альоксино (Новгородська область)
Альоксино
Альоксино

Мапа

Альоксино (рос. Алёксино) — присілок в Старорусському районі Новгородської області Російської Федерації.

Населення становить 55 осіб. Входить до складу муніципального утворення Великосельське сільське поселення.

Історія[ред. | ред. код]

Від 2004 року входить до складу муніципального утворення Великосельське сільське поселення[1].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2010[2]2011[3]2012[3]2013[3]
62615655

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон Новгородской области от 27 декабря 2004 года N 377-ОЗ «ОБ УСТАНОВЛЕНИИ ГРАНИЦ МУНИЦИПАЛЬНЫХ ОБРАЗОВАНИЙ, ВХОДЯЩИХ В СОСТАВ ТЕРРИТОРИИ СТАРОРУССКОГО МУНИЦИПАЛЬНОГО РАЙОНА, НАДЕЛЕНИИ ИХ СТАТУСОМ ГОРОДСКОГО И СЕЛЬСКИХ ПОСЕЛЕНИЙ, ОПРЕДЕЛЕНИИ АДМИНИСТРАТИВНЫХ ЦЕНТРОВ И ПЕРЕЧНЯ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ, ВХОДЯЩИХ В СОСТАВ ТЕРРИТОРИЙ ПОСЕЛЕНИЙ». Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  2. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.
  3. а б в Генплан Великосельского сельского поселения. Материалы по обоснованию проекта. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.