Альтернативна служба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альтернати́вна циві́льна слу́жба — служба, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов'язку перед суспільством. Існує у багатьох європейських країнах. На території України регулюється законом «Про альтернативну (невійськову) службу»[1]

В Україні[ред.ред. код]

Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Термін альтернативної служби у півтора рази довший від терміну військової служби.[1]

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Чисельність громадян, які були направлені на альтернативну (невійськову) службу протягом 2011–2014 років складала: 2011 р. – 499 осіб; 2012 р. – 436 осіб; 2013 р. – 215 осіб; 2014 р. – 475 осіб. [2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]