Альтона (Гамбург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альтона
Герб
Wappen-Altona.svg
Зображення
Дата створення / заснування 1535
Офіційна назва фр. Altona
Держава Flag of Germany.svg Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Гамбург
Чисельність населення 261 213 осіб
Адміністративно-територіально поділяється на Rissend (1 липня 1927), Sülldorfd (1 липня 1927), Blankenesed (1 липня 1927), Iserbrookd (1951), Osdorfd (1 липня 1927), Nienstedtend (1 липня 1927), Lurupd (1 липня 1927), Bahrenfeldd (1 квітня 1890), Groß Flottbekd (1 липня 1927), Othmarschend (1 квітня 1890), Altona-Nordd, Altona-Altstadtd, Eidelstedtd (1 липня 1927), Q33019826? (1871), Ottensend (22 вересня 1867), Ottensend (1 квітня 1889), Neumühlend (22 вересня 1867), Neumühlend (1 квітня 1889)
Висота над рівнем моря 34 м[2]
Спільний кордон із Гамбург-Центр, Eimsbütteld, Піннеберг, Штаде
Площа 78,3 км²
Поштовий індекс 20257, 20357, 20359
Положення на карті
Офіційний сайт(нім.)
CMNS: Альтона у Вікісховищі

Координати: 53°33′00″ пн. ш. 9°55′59″ сх. д. / 53.55000000002777227336991928° пн. ш. 9.93330000002777780° сх. д. / 53.55000000002777227336991928; 9.93330000002777780

Альтона (нім. Áltona) — один з 7 районів міста Гамбурга в Німеччині. Розташований на правому березі річки Ельба. Населення — близько 248 тис. жителів.

В 1640 Альтона була зайнята данцями, їхнє панування тривало понад 200 років. Король Фредерік III дарував їй статус міста, митні привілеї, свободу поселення і віросповідання. У 1938 році Альтона, як і ще кілька сусідніх міст, стала частиною Гамбурга. Історична частина міста була зруйнована бомбардуваннями 1943 року й відтоді не відновлювалася.

Історія[ред. | ред. код]

Альтона була заснована в 1535 році як рибальське село в графстві Гольштейн-Піннеберг. Під час Тридцятилітньої війни потрапила під владу данської корони. У 1664 році король Фредерік III дарував Альтоне міські права. До 1864 року Альтона була одним з найважливіших портових міст данської корони, самим південним її володінням на континенті і найбільшим за населенням містом Шлезвіг-Гольштейна. Розвивалася як конкурент ганзейського Гамбурга в заморській торгівлі.

У 1713 році, в розпал Північної війни, шведський фельдмаршал Стенбок опанував Альтону і велів планомірно випалити її. Після відходу шведів велика частина будівель залишилася в руїнах. Данському міністру Ревентлову довелося розробити новий план міста, по якому Альтона стала забудовуватися заново. Місто стало осередком данського Просвітництва ; саме тут першим в Данії прищеплював пацієнтів (від віспи) доктор Струензе — син пастора церкви Трійці, що збереглася до теперішнього часу.

Золотий вік Альтони, що стала другим за величиною містом данської корони, тривав до оголошення континентальної блокади в 1807 році. В продовження XVIII століття населення Альтона збільшилася вдвічі, досягнувши 24 тис. жителів. Відновлення після блокади зайняло не одне десятиліття. У 1821 році професор Г. Х. Шумахер змусив короля дозволити організувати в місті астрономічну обсерваторію; точність її спостережень славилася по всій Європі. У 1844 р. Альтону зв'язала з Кілем перша в Данії залізниця.

За підсумками війни за Шлезвіг Альтона відійшла до Німецької імперії. У 1899 році тут був винайдений апарат Кеніга, перший механічний прилад газодимозахисту пожежних. У 1932 році спроба проведення в місті нацистського маршу вилилася в перестрілку. У 1938 після прийняття «Закону Великого Гамбурга» (нім. Groß-Hamburg-Gesetz, 1937) Альтона включена до складу Гамбурга.

За роки Другої світової війни Альтона втратила не тільки історичну забудову, а й своє єврейське населення. Оскільки вільне місто Гамбург гнобив євреїв (в тому числі шляхом податкової дискримінації), з початку XVII століття гамбурзькі євреї стали переїжджати в Альтону. Після 1941 року цілі квартали міста знелюдніли, через те, що їх мешканців перевезли до таборів смерті. Як нагадування про квітучу колись культуру в Альтоні залишилися єврейські кладовища XVII—XIX ст.

Багато кварталів Альтони залишалися напівзанедбані до 1970-х років, коли федеральний уряд прийняв програму ревіталізації цього району.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Чотирнадцять районів Альтона
  • Альтона-Альтштадт (нім. Altona-Altstadt)
  • Альтона-Норд (нім. Altona-Nord)
  • Баренфельд (нім. Bahrenfeld)
  • Бланкенезе (нім. Blankenese)
  • Ґросс Флотбек (нім. Groß Flottbek)
  • Зюльдорф (нім. Sülldorf)
  • Ізерброк (нім. Iserbrook)
  • Луруп (нім. Lurup)
  • Нінштедтен (нім. Nienstedten)
  • Осдорф (нім. Osdorf)
  • Отмаршен (нім. Othmarschen)
  • Оттензен (нім. Ottensen)
  • Ріссен (нім. Rissen)
  • Штерншанце (нім. Sternschanze)

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Джордж Джарвіс (1797—1828) — американський філеллін.
  • Йоганн Яків Душ (1725—1787) — німецький письменник, поет і перекладач.
  • Християн Зелле (старший) (1831—1883) — німецький живописець.
  • Ернст Йогансен (1898—1977) — німецький письменник.
  • Василь Струве (1793—1864) — російський астроном.
  • Ґеорґ Гінц[de] (1630—1700) — німецький художник.

Тут жили письменники Карл Май і Генріх Гейне.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Альтонський музей
  • Йенішпарк

Галерея[ред. | ред. код]

В астрономії[ред. | ред. код]

У Альтоні, де була розташована обсерваторія, 1821 року почав видаватися один з перших астрономічних журналів — Astronomische Nachrichten. На честь міста названо астероїд (850) Альтона, відкритий в 1916 році російським астрономом Сергієм Івановичем Белявским.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. archINFORM — 1994.
  2. GeoNames — 2005.

Посилання[ред. | ред. код]