Альфард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфард
Diagram showing star positions and boundaries of the Hydra constellation and its surroundings
Cercle rouge 100%.svg

Alphard = α Hya (в колі) на мапі сузір'я Гідри.
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Гідра
Пряме піднесення 09h 27m 35.2433s[1]
Схилення −08° 39′ 30.969″[1]
Видима зоряна величина (V) +2.00[2]
Характеристики
Спектральний клас K3 II-III[2]
Показник кольору (B−V) +1.44[3]
Показник кольору (U−B) +1.73[3]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −4.3[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −14.49[1] мас/р
Схил.: 33.25[1] мас/р
Паралакс (π) 18.40 ± 0.78 мас
Відстань 177 ± 8 св. р.
(54 ± 2 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−1.69 ± 0.09[5]
Фізичні характеристики
Маса 3.03 ± 0.36[5] M
Радіус 50.5 ± 4.0[5] R
Світність 780 ± 78[2] L
Ефективна температура 4,120[6] K
Обертання 2,991 days[7]
Вік (0,42 ± 0,16)[5] млрд. років
Інші позначення
Alphard, Alfard, Alphart, Kalbelaphard, Cor Hydrae, 30 Hydrae, HR 3748, BD−08° 2680, HD 81797, SAO 136871, FK5 354, HIP 46390.[8]
Посилання
SIMBADдані для Alphard

Альфард, також α Гідри (α Hya) — найяскравіша зоря в сузір'ї Гідри.

Номенклатура[ред. | ред. код]

α Гідри — це позначення Байєра для цієї зорі. Традиційна назва Альфард походить з араб. الفرد‎ (Аль-фард, букв. «самотня»), оскільки поруч немає інших яскравих зір. Арабам вона також була відома як «хребет Змії». В каталозі зір «Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket» вона мала назву «Soheil al Fard», яка була перекладена латиною як «Soheil Solitarius», що означало «яскрава самотня».[9] 

Європейський астроном Тихо Браге називав цю зорю Cor Hydræ, букв. «серце змії».[10]

2016 року Міжнародний астрономічний союз (МАС) організував Робочу групу щодо назв зір (Working Group on Star Names, WGSN)[11] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Перший Вісник WGSN від липня 2016 р.[12] містить таблицю перших двох партій імен, затверджених WGSN, зокрема, Альфард для цієї зорі[13].

Китайською, 星宿 (Xīng Xiù), що означає «Зоря», відноситься до астеризму, що складається з Альфарда, τ1 Гідри, τ2 Гідри, ι Гідри, 26 Гідри, 27 Гідри, HD 82477 і HD 82428.[14] Сам Альфард має назву 星宿一 (Xīng Xiù yī), «Перша зоря Зорі».[15] У Стародавньому Китаї вона входила до астеризму «Червоний птах».

Характеристики[ред. | ред. код]

Маса Альфарда втричі більша маси Сонця. Вік зорі оцінюють у 420 мільйонів років; вона залишила головну послідовність і стала гігантом спектрального класу К3 і класом світності між II і III.[5] Її кутовий діаметр, який було виміряно з використанням інтерферометрії довгої бази, оцінюється у 9,09 ± 0,09 кутових мілісекунд. Це менше лише Бетельгейзе і R Золотої Риби[16] і еквівалентно 50 радіусам Сонця.[5]

Спектр Альфарда показує невеликий надлишок барію, елементу, який зазвичай виробляється S-процесом нуклеосинтеза. Як правило, барієва зоря належить до подвійної системи й аномалії поширення елементів пояснюються обміном з супутником-білим карликом.[17]

Точні виміри променевої швидкості показали відмінності профілів  радіальних швидкостей і спектральних ліній зорі. Ці коливання мають кілька періодів від декількох годин до декількох днів. Висловлено припущення, що короткострокові коливання є результатом зоряної пульсації, схожої на сонячну. Також була виявлена кореляція між змінами асиметрії профілів спектральної лінії й променевої швидкості. Мульти-періодичні коливання роблять HD 81797 (Альфард) предметом інтересу для астросейсмологічних досліджень.[18]

У культурі[ред. | ред. код]

Альфард зображено на прапорі Бразилії, де він символізує штат Мату-Гросу-ду-Сул[19].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Perryman, M. A. C. та ін. (1997). The Hipparcos Catalogue. Astronomy & Astrophysics 323: L49–L52. Bibcode:1997A&A...323L..49P. 
  2. а б в Piau, L. та ін. (February 2011). Surface convection and red-giant radius measurements. Astronomy and Astrophysics 526: A100. Bibcode:2011A&A...526A.100P. arXiv:1010.3649. doi:10.1051/0004-6361/201014442. 
  3. а б Pfleiderer, J.; Mayer, U. (October 1971). Near-ultraviolet surface photometry of the southern Milky Way. Astronomical Journal 76: 691–700. Bibcode:1971AJ.....76..691P. doi:10.1086/111186. 
  4. Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick. Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. Bibcode:1967IAUS...30...57E. 
  5. а б в г д е da Silva, L. (November 2006). Basic physical parameters of a selected sample of evolved stars. Astronomy and Astrophysics 458 (2): 609–623. Bibcode:2006A&A...458..609D. arXiv:astro-ph/0608160. doi:10.1051/0004-6361:20065105. 
  6. Cenarro, A. J. (January 2007). Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 374 (2): 664–690. Bibcode:2007MNRAS.374..664C. arXiv:astro-ph/0611618. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x. 
  7. Setiawan, J. та ін. (July 2004). Precise radial velocity measurements of G and K giants. Multiple systems and variability trend along the Red Giant Branch. Astronomy and Astrophysics 421: 241–254. Bibcode:2004A&A...421..241S. doi:10.1051/0004-6361:20041042-1. 
  8. Alphard. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Процитовано 2009-10-09. 
  9. Knobel, E. B. (June 1895). Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 55 (8). с. 429–438. Bibcode:1895MNRAS..55..429K. doi:10.1093/mnras/55.8.429. 
  10. Olcott, William Tyler (2004). Star Lore: Myths, Legends, and Facts. Courier Dover Publications. с. 226. ISBN 0-486-43581-4. 
  11. IAU Working Group on Star Names (WGSN). Процитовано 22 May 2016. 
  12. Bulletin of the IAU Working Group on Star Names, No. 1. Процитовано 28 July 2016. 
  13. IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 July 2016. 
  14. (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  15. (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 Архівовано 25 October 2008[Дата не збігається] у Wayback Machine., Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  16. Le Bouquin, J.-B. (January 2009). Post-processing the VLTI fringe-tracking data: first measurements of stars. Astronomy and Astrophysics 493 (2). с. 747–752. Bibcode:2009A&A...493..747L. arXiv:0812.2328. doi:10.1051/0004-6361:200810613. 
  17. Mennessier, M. O. (October 1997). Barium Stars, Galactic Populations and Evolution. Astronomy and Astrophysics 326. с. 722–730. Bibcode:1997A&A...326..722M. Процитовано 2009-10-09. 
  18. Setiawan, J.; Roth, M.; Weise, P.; Dölinger, M. P. (2006). Multi-periodic oscillations of HD 32887 and HD 81797. Memorie della Societa Astronomica Italiana 77. с. 510–514. Bibcode:2006MmSAI..77..510S. arXiv:astro-ph/0505184. Процитовано 2009-10-09. 
  19. Astronomy of the Brazilian Flag. FOTW Flags Of The World website. Архів оригіналу за 28 червень 2009. Процитовано 1 вересень 2016. 

Див. також[ред. | ред. код]