Альфа-Ліноленова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Номенклатура вуглеводневого ланцюга

Альфа-ліноленова кислота (α-ліноленова кислота — alpha-Linolenic acid (ALA)), є незамінною поліненасиченою жирною кислотою ряду омега-3. Вона входить до складу багатьох поширених рослинних олій і важлива в харчуванні людини.

Біохімія[ред. | ред. код]

Молекулярна формула ALA C18H30O2 — з молярною масою 278,43 г/моль. За своєю структурою це кислота (з усіма подвійними зв’язками в цис) 9,12,15 — октадекатрієнова кислота.[1] У біохімічній літературі вона має назву 18:03Δ9,12,15 (де 18 — це кількість атомів вуглецю, 3 — кількість подвійних зв’язків і числа, наступні за Δ «дельта» — положення подвійних зв’язків, з початком від карбоксильного кінця -СООН молекули). Хімічно, ALA є карбоновою кислотою та ізомером гамма-ліноленової кислоти, жирної кислоти омега 6. Альфа-лінолеву кислоту не слід плутати з лінолевою. Остання являє собою омега-6 жирну кислоту з конфігурацією 18:2Δ9,12.

Значення у харчуванні та здоров’ї[ред. | ред. код]

α-Ліноленова кислота (АЛК) є представником групи омега-3 незамінних жирних кислот, названих так через те, що вони не можуть вироблятися в організмі усіх ссавців і повинні надходити з їжею. Більшість насіння рослин та олій з нього, багатші на омега-6 лінолеву кислоту, також незамінну жирну кислоту. Однак лінолева кислота та інші омега-6 жирні кислоти змагаються в організмі з омега-3 за те, щоби бути частиною клітинних мембран, а також мають різний вплив на здоров’я людини.

Існують дослідження, які свідчать про те, що АЛК пов'язується з меншим ризиком серцево-судинних захворювань[2][3] через механізм, який досі не зрозумілий. Організм перетворює АЛК на довголанцюгові жирні кислоти ейкозапентаєнову кислоту (EPA) і докозагексаєнову кислоту (DHA). Невідомо, чи справляє захисну дію проти серцевих аритмій саме АЛК, чи це продукти метаболізму ейкозаноїдів. У деяких дослідженнях також висувається припущення, що існує більший нейропротекторний вплив стосовно ішемії та деяких типів епілепсії.[4] Деякі дослідження пов’язують ALA зі швидко прогресуючим раком передміхурової залози[5] і дегенерацією жовтої плями,[6] підвищуючи ризик на 70% вище, ніж дослідні особи, тобто ті, хто не отримував ALA. Однак більш розлоге і всебічне дослідження 2006 року, не виявило зв’язку між сукупним споживанням ALA та загальним ризиком виникнення раку простати.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cuaresma.. Ciclo C. Herder. 15 листопада 2013. с. 65–140. 
  2. Kris-Etherton, Penny M.; Harris, William S.; Appel, Lawrence J. (19 листопада 2002). Fish Consumption, Fish Oil, Omega-3 Fatty Acids, and Cardiovascular Disease. Circulation (англ.) 106 (21). с. 2747–2757. ISSN 0009-7322. doi:10.1161/01.CIR.0000038493.65177.94. Процитовано 24 червня 2022. 
  3. Connor, William E (1 січня 2000). Importance of n−3 fatty acids in health and disease. The American Journal of Clinical Nutrition 71 (1). с. 171S–175S. ISSN 0002-9165. doi:10.1093/ajcn/71.1.171s. Процитовано 24 червня 2022. 
  4. Lauritzen, I. (17 квітня 2000). Polyunsaturated fatty acids are potent neuroprotectors. The EMBO Journal 19 (8). с. 1784–1793. ISSN 1460-2075. doi:10.1093/emboj/19.8.1784. Процитовано 24 червня 2022. 
  5. Brouwer, Ingeborg A.; Katan, Martijn B.; Zock, Peter L. (2004-04). Dietary α-Linolenic Acid Is Associated with Reduced Risk of Fatal Coronary Heart Disease, but Increased Prostate Cancer Risk: A Meta-Analysis. The Journal of Nutrition 134 (4). с. 919–922. ISSN 0022-3166. doi:10.1093/jn/134.4.919. Процитовано 24 червня 2022. 
  6. Cho, Eunyoung; Hung, Shirley; Willett, Walter C; Spiegelman, Donna; Rimm, Eric B; Seddon, Johanna M; Colditz, Graham A; Hankinson, Susan E (1 лютого 2001). Prospective study of dietary fat and the risk of age-related macular degeneration. The American Journal of Clinical Nutrition 73 (2). с. 209–218. ISSN 0002-9165. doi:10.1093/ajcn/73.2.209. Процитовано 24 червня 2022. 
  7. Koralek, Daniel O.; Peters, Ulrike; Andriole, Gerald; Reding, Douglas; Kirsh, Victoria; Subar, Amy; Schatzkin, Arthur; Hayes, Richard та ін. (2006-08). A Prospective Study of Dietary Alpha-linolenic Acid and the Risk of Prostate Cancer (United States). Cancer Causes & Control (англ.) 17 (6). с. 783–791. ISSN 0957-5243. doi:10.1007/s10552-006-0014-x. Процитовано 24 червня 2022.