Альфа Ромео (команда Формули-1)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швейцарія Альфа Ромео
Logo Alfa Romeo Racing Orlen.svg
Повна назва Alfa Romeo F1 Team Orlen
База Хінвіль, Цюрих, Швейцарія
Керівник(и) Фредерік Вассер
Технічний директор Ян Моншо
Вебсайт www.sauber-group.com/motorsport/formula-1/
Попередня назва Sauber F1 Team
Сезон 2022 Формули-1
Пілоти 24. Китай Чжоу Гуаньюй
77. Фінляндія Вальттері Боттас
Тестові пілоти 88. Польща Роберт Кубіца
99. Італія Антоніо Джовінацці
Велика Британія Каллум Айлотт
Шасі C42
Двигун Ferrari
Шини Pirelli
Статистика виступів у Формулі-1
Дебют Гран-прі Британії 1950
Остання гонка Гран-прі Угорщини 2022
Гран-прі 177
Кубки конструкторів 0
Чемпіони світу 2 (1950, 1951)
Перемоги 10
Подіуми 26
Поули 12
Найшвидші кола 14
Місце в 2021 9-е (13 очок)

Італійський виробник автомобілів Alfa Romeo багато разів брав участь у Формулі-1. Наразі він виступає як Alfa Romeo F1 Team Orlen під керівництвом Sauber Motorsport AG. У період з 1950 по 1987 рік бренд брав участь у автоперегонах як конструктор і постачальник двигунів, а потім як комерційний партнер з 2015 року. Пілоти команди виграли перші два чемпіонати світу на довоєнній Alfetta: Ніно Фаріна у 1950 році і Хуан Мануель Фанхіо в 1951 році. Після цих успіхів Alfa Romeo покинула Формулу-1.

Протягом 1960-х років, хоча компанія не мала офіційної присутності на вищому рівні автоспорту, кілька команд Формули-1 використовували двигуни Alfa Romeo для своїх болідів, розроблені незалежно один від одного. На початку 1970-х Alfa Romeo забезпечила підтримку для свого заводського гонщика Андреа де Адаміча, постачаючи адаптовані версії свого 3-літрового двигуна V8 зі спортивного автомобіля Alfa Romeo Tipo 33/3 для болідів Адаміча McLaren (1970) і March (1971). Жодна з цих комбінацій двигунів не набрала чемпіонських очок.

У середині 1970-х років інженер Alfa Romeo Карло Чіті розробив 12-цилиндровий двигун на заміну T33 V8, який досяг певного успіху на Чемпіонаті світу зі спортивних автомобілів 1975 року. Берні Екклстоун, тодішній власник команди Brabham, переконав Alfa Romeo безкоштовно поставляти цей двигун на сезон Формули-1 1976 року. Хоча перший сезон Brabham-Alfa Romeo був відносно скромним, під час чемпіонатів світу 1977 та 1978 років їхні автомобілі зайняли 14 подіумів, включаючи дві перемоги Нікі Лауди.

Спортивний підрозділ компанії, Autodelta, повернувся в як команда в 1979 році. Другий період у якості конструктора був менш успішним, ніж перший. У період між поверненням компанії та її відходом з Формули-1 в якості констркетора, наприкінці 1985 року, гонщики Alfa Romeo не виграли жодної гонки, і команда ніколи не фінішувала вище шостого місця в чемпіонаті конструкторів. З 1983 по 1987 рік двигуни команди також поставлялися в команду Osella, але за цей період вони набрали лише два очки чемпіонату світу.

Логотип Alfa Romeo повернувся до Формули-1 у 2015 році, з’явившись на болідах Scuderia Ferrari. Наприкінці 2017 року Alfa Romeo оголосила, що з 2018 року має стати титульним спонсором Sauber, а також уклала з командою технічне та комерційне партнерство. Alfa Romeo повернулася в спорт після перейменування Sauber на початку 2019 року.

Історія виступів в Формулі-1[ред. | ред. код]

Alfa Romeo S.p.A. (1950–1951)[ред. | ред. код]

У 1950 році Ніно Фаріна виграв перший чемпіонат світу на Alfa Romeo 158 з нагнітачем, у 1951 році Хуан Мануель Фанхіо переміг за кермом Alfetta 159 (еволюція 158 з двоступеневим компресором). Двигуни Alfetta були надзвичайно потужними, як для свого об'єму: в сезоні 1951 року двигун 159 виробляв близько 420 кінських сил (310 кВт), але це коштувало від 125 до 175 літрів палива на 100 км.[1] У 1952 році Alfa Romeo зіткнулась із посиленням конкуренції з боку свого колишнього гоночного підрозділу Ferrari. Державна компанія Alfa Romeo вирішила покинути чемпіонат після відмови італійського уряду профінансувати дорогу конструкцію нового боліду, який мав би замінити їхню 13-річну робочу конячку. На диво, участь Alfa Romeo у гонках супроводжувалась дуже малим бюджетом, використовуючи переважно довоєнні технології та матеріали протягом двох сезонів. Команда виграла два чемпіонати, використовуючи лише дев’ять довоєнних блоків двигунів.

Autodelta, Marlboro і Benetton Team Alfa Romeo (1979–1985)[ред. | ред. код]

Alfa Romeo 177, який використовувався протягом сезону 1979 року.

Протягом 1977 року, після переконань Карло Чіті, Alfa Romeo дала Autodelta дозвіл почати розробку автомобіля Формули-1 від їхнього імені. Так названий Alfa Romeo 177, автомобіль дебютував на Гран-прі Бельгії 1979 року. Партнерство з Brabham завершилося до кінця сезону, а команда Берні Екклстоуна повернувся до двигунів Ford/Cosworth DFV. Другий проект Alfa Romeo в Формулі-1 так і не став по-справжньому успішним за час свого існування з середини 1979 року до кінця 1985 року. За цей період Alfa Romeo досягла двох поул-позицій, Бруно Джакомеллі очолював більшу частину Гран-прі США 1980 року, перш ніж зійшов через проблему з електрикою, три 3-ті місця, два 2-і місця та одне найшвидше коло. Команда також пережили трагедію, коли їхній пілот Патрік Депайлер загинув під час тестів на Гран-прі Німеччини 1980 року на Гоккенхаймрингу. У 1981 році за команду виступав Маріо Андретті, але боліди Alfa Romeo продовжували страждати від поганої надійності. Після реструктуризації Autodelta у 1982 році командні роботи та дизайн автомобіля були передані на аутсорсинг компанії Euroracing, а двигуни все ще поставлялися Autodelta. Найкращим сезоном для команди став 1983 рік, коли команда перейшла на двигун 890T V8 з турбонаддувом і досягла 6-го місця в чемпіонаті конструкторів, багато в чому завдяки двом другим місцям Андреа де Чезаріса.

Alfa Romeo 179B, який використовувався в 1981 році.

У той час як 890T з турбонаддувом були конкурентоспроможним у 1983 році, більш потужні та економніші двигуни від BMW, Ferrari, Renault, TAG-Porsche та Honda, а також введення від FIA обмежень на паливо в 220 літрів без дозволу дозаправки під час піт-стопів, спричинили занепад Alfa Romeo протягом 1984 року, як конкурентоспроможної команди. 890T (єдиний двигун V8 з турбонаддувом, який використовувався в гонках Гран-прі в цей час) був ненажерливим і сильно страждав на швидких трасах - особливо на обох домашніх трасах Alfa Romeo в Імолі та Монці. Щоб тимчасово виправити цю проблему, команді довелося працювати з меншим прискоренням, щоб заощадити паливо – через що двигун був недостатньо потужним, і це виявилося серйозною перешкодою на швидких трасах. Двигун допрацьовувався, але проблеми зі споживанням палива так і не були усунені. Третє місце Ріккардо Патрезе на Гран-прі Італії 1984 року стало останнім подіумом для команди, і Патрезе, і Едді Чівер часто не фінішували в гонках протягом 1984 і 1985 років через нестачу палива. У Чівера закінчилося паливо за 5 кіл до кінця на домашньому для команди Гран-прі в Монці – недалеко від штаб-квартири Alfa Romeo в Мілані.

Alfa Romeo 185T зі спонсорством Benetton в 1985 році.

Автомобіль команди 1985 року, Alfa Romeo 185T, виявився настільки неконкурентоспроможним, що болід 1984 року 184T був знову взятий на озброєння в середині сезону. Після оновлення до специфікацій 1985 року болід, який тепер отримав назву 184 TB, був кращим за 185T, але результатів все ще не було. В інтерв’ю, яке він дав у 2000 році, Ріккардо Патрезе описав 185T як «найгіршу машину, яку я коли-небудь пілотував».

Alfa Romeo покинула Формулу-1 як конструктор після останньої гонки сезону 1985 року в Австралії.

Alfa Romeo Racing (2019–)[ред. | ред. код]

Антоніо Джовінацці за кермом Alfa Romeo Racing C38 під час тестувань в Монтемело 2019 року.

У січні 2019 року в Sauber оголосили, що команда буде перейменована в Alfa Romeo Racing, але на відміну від BMW Sauber, власність, швейцарська гоночна ліцензія та структура управління залишаться незмінними.[2] Болідом Alfa Romeo в сезоні 2019 року став C38, продовживши стиль найменування попередніх болідів Sauber. C38 містив унікальні елементи аеродинамічного дизайну в порівнянні з його конкурентами та попередниками, особливо в передній частині автомобіля в результаті змін у регламенті для нового сезону.[3] Пілотами команди стали чемпіон світу 2007 року Кімі Ряйкконен та колишній резервний пілот Sauber Антоніо Джовінацці. Джовінацці лідирував на Гран-прі Сінгапуру протягом чотирьох кіл, він став першим гонщиком Alfa Romeo, який лідирував в гонці після того, як Андреа де Чезаріс зробив це на Гран-прі Бельгії 1983 року. Найкращий результат року команда досягла на хаотичному Гран-прі Бразилії, де Ряйкконен та Джовінацці посіли 4-е та 5-е місце відповідно. Alfa Romeo завершила рік на 8-му місці в чемпіонаті конструкторів з 57 очками.

Alfa Romeo розпочала сезон 2020 року із незмінним складом пілотів. У січні 2020 року команда оголосила, що підпише угоду про титульний спонсорство з польською нафтовою компанією PKN Orlen і що Роберт Кубіца приєднається як резервний пілот.[4]

Alfa Romeo Racing залишиться як назва команди після того, як Sauber та Alfa Romeo досягли угоди.[5]

Райкконен пішов з Формули-1 після завершення сезону чемпіонату 2021 року,[6] а Джовінацці залишив команду, щоб взяти участь у Формулі E.[7] Команда підписала контракт з колишнім гонщиком Mercedes Валттері Боттасом і пілотом Формули-2 Чжоу Гуаньюй на сезон 2022 року.[8][9]

Співпраця з іншими командами[ред. | ред. код]

Scuderia Ferrari (2015–2018)[ред. | ред. код]

Бренд Alfa Romeo розміщувався на болідах Scuderia Ferrari з 2015 сезону до 2018, починаючи з Ferrari SF15-T.

Sauber F1 Team (2018)[ред. | ред. код]

Шарль Леклер за кермом Sauber C37 команди Alfa Romeo Sauber під час Гран-прі Австрії 2018 року.

29 листопада 2017 року було оголошено, що Alfa Romeo стане титульним спонсором команди Sauber, починаючи з сезону 2018 року в «багаторічному технічному і комерційному партнерстві»[10]. 2 грудня 2017 року відбулася прес-конференція в музеї Альфа-Ромео в Арезі (Мілан), де було проілюстровано умови угоди між групою FCA та швейцарською командою Sauber, після чого відбулася церемонія презентації лівреї та складу пілотів, до якого увійшли Шарль Леклер і Маркус Ерікссон[11]. 1 лютого 2019 року було оголошено, що команда Sauber розпочне сезон 2019 як Alfa Romeo Racing, хоча структура власності та управління залишиться незмінною[12].

Результати виступів[ред. | ред. код]

(Жирним виділено переможців в чемпіонаті)

Рік Назва Шасі Двигун Шини Пілоти Очки Місце
1950 Італія Alfa Romeo S.p.A. 158 158 1.5 L8 s P Н/Д Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо
Італія Джузеппе Фаріна
Італія Луїджі Фаджолі
Велика Британія Редж Парнелл
Італія П'єро Таруффі
Італія Консалво Санезі
Н/Д
1951 Італія Alfa Romeo S.p.A. 159 158 1.5 L8 s P Н/Д Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо
Італія Джузеппе Фаріна
Італія Луїджі Фаджолі
Італія Феліче Бонетто
Швейцарія Туло де Граффенрід
Італія Консалво Санезі
Німеччина Пауль Піч
Н/Д
19521978: Alfa Romeo не виступала в якості конструктора
1979 Італія Autodelta 177
179
115-12 3.0 F12
1260 3.0 V12
G 35.
36.
Італія Бруно Джакомеллі
Італія Вітторіо Брамбілла
0 НК
1980 Італія Marlboro Team Alfa Romeo 179 1260 3.0 V12 G 22.
22.
22.
23.
Франція Патрік Депайлер
Італія Вітторіо Брамбілла
Італія Андреа де Чезаріс
Італія Бруно Джакомеллі
4 11
1981 Італія Marlboro Team Alfa Romeo 179B
179C
179D
1260 3.0 V12 M 22.
23.
США Маріо Андретті
Італія Бруно Джакомеллі
10 9
1982 Італія Marlboro Team Alfa Romeo 179D
182
1260 3.0 V12 M 22.
23.
Італія Андреа де Чезаріс
Італія Бруно Джакомеллі
7 10
1983 Італія Marlboro Team Alfa Romeo 183T 890T 1.5 V8 t M 22.
23.
Італія Андреа де Чезаріс
Італія Мауро Балді
18 6
1984 Італія Benetton Team Alfa Romeo 184T 890T 1.5 V8 t G 22.
23.
Італія Ріккардо Патрезе
США Едді Чівер
11 8
1985 Італія Benetton Team Alfa Romeo 185T
184TB
890T 1.5 V8 t G 22.
23.
Італія Ріккардо Патрезе
США Едді Чівер
0 НК
19862018: Alfa Romeo не виступала в якості конструктора
2019 Швейцарія Alfa Romeo Racing C38 Ferrari 064 1.6 V6 t P 7.
99.
Фінляндія Кімі Ряйкконен
Італія Антоніо Джовінацці
57 8
2020 Швейцарія Alfa Romeo Racing Orlen C39 Ferrari 065 1.6 V6 t P 7.
99.
Фінляндія Кімі Ряйкконен
Італія Антоніо Джовінацці
8 8
2021 Швейцарія Alfa Romeo Racing Orlen C41 Ferrari 065/6 1.6 V6 t P 7.
88.
99.
Фінляндія Кімі Ряйкконен
Польща Роберт Кубіца
Італія Антоніо Джовінацці
13 9
2022 Швейцарія Alfa Romeo F1 Team Orlen C42 Ferrari 066/7 1.6 V6 t P 24.
77.
Китай Чжоу Гуаньюй
Фінляндія Вальттері Боттас
39* 5*
Джерело:[13]

* – Сезон триває.

Чемпіони[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grand Prix Cars - Alfa Romeo 158. web.archive.org. 7 квітня 2007. Процитовано 28 травня 2022. 
  2. "Mogelpackung" Alfa Romeo: Es bleibt ein Schweizer Team!. Motorsport-Total.com (нім.). Процитовано 29 травня 2022. 
  3. Alfa Romeo C38: 2019 F1 car technical analysis. RaceFans (en-GB). 26 лютого 2019. Процитовано 28 травня 2022. 
  4. Alfa Romeo F1 team rebranded as Kubica joins in reserve role. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 28 травня 2022. 
  5. Alfa Romeo extend deal with Sauber. BBC Sport (en-GB). Процитовано 28 травня 2022. 
  6. ‘My wife will be more emotional than me’ says Raikkonen ahead of his final F1 appearance | Formula 1. www.formula1.com (англ.). Процитовано 28 травня 2022. 
  7. 'I don't think this will be my last F1 race' vows Giovinazzi ahead of final weekend with Alfa Romeo | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 28 травня 2022. 
  8. Valtteri Bottas to drive for Alfa Romeo F1 team in 2022. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 28 травня 2022. 
  9. Alfa Romeo announce Guanyu Zhou as Valtteri Bottas's team mate for 2022 | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 28 травня 2022. 
  10. Alfa Romeo Racing. Sauber Group (англ.). Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 29 квітня 2019. 
  11. Sauber confirm Leclerc & Ericsson, as Alfa Romeo livery revealed. www.formula1.com (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019. 
  12. Formula 1: Sauber renamed Alfa Romeo Racing from start of 2019 season (en-GB). 1 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 29 квітня 2019. 
  13. Alfa Romeo - Seasons • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 28 травня 2022.