Альфа (етологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У горил зазвичай тільки альфи отримують додаткові послуги, такі як груммінг, з боку інших осіб

Альфа — в дослідженнях соціальних тварин позначення особин найвищого рангу.

Альфи[ред. | ред. код]

Альфами можуть бути як самці, так і самки, а також і ті і інші, в залежності від виду[1]. Коли самець і самка виконують цю роль спільно, їх називають альфа-парою. інші тварини у групі зазвичай виявляють стосовно до альф різні ознаки підпорядкування.

Альфи зазвичай отримують переважний доступ до їжі, хоча ступінь цього переваги варіюється в залежності від виду. Альфи чоловічої або жіночої статі можуть отримати переважний доступ до сексу. У деяких видів розмножуються тільки альфи або альфа-пари.

Альфи можуть досягти свого статусу з допомогою фізичної сили і агресії, або з допомогою соціальних зусиль і створення альянсів всередині групи, або, частіше, просто шляхом розмноження, будучи батьком або матір'ю всіх членів своєї зграї[2].

Зміна альфа-статусу іноді відбувається в результаті бійки між домінуючою і підлеглою твариною. Ці бійки іноді ведуть до смерті, в залежності від виду[3].

У людей зміна альф зазвичай відбувається в результаті революції чи повстання[4].

Бети та омеги[ред. | ред. код]

У дослідженнях з етології соціальним тваринам в ієрархічному співтоваристві іноді присвоюються й інші градації, такі як бета, гамма і омега.

Бета-особини часто виступають в якості заступника альфи, і, якщо альфа помирає або іншим чином втрачає свій статус, на їх місце стають бети. У деяких видів птахів самці спаровуються по двоє: бета-самець допомагає альфа-самцю. Було встановлено, що соціальний статус тварин робить істотний вплив на поведінку залицяння і загальний репродуктивний успіх [5].

Омега (позначається як ω) служить для позначення нижчої касти ієрархічного суспільства. Омега-особини підкоряються всім іншим в співтоваристві, і інші в групі очікують від них такої поведінки. Омеги можуть також використовуватися в якості козлів відпущення або їм може бути надано найнижчий пріоритет при розподілі їжі[6].

Приклади[ред. | ред. код]

Примати[ред. | ред. код]

Звичайні шимпанзе для встановлення і підтримки альфа-позиції використовують силу, інтелект і політичні альянси[7]. Альфа-самці, які використовують тільки залякування і агресію, щоб зберегти свою позицію, часто провокують невдоволення. У таких випадках утворюються коаліції, які в якийсь момент повалять альфа-самця[8]. Відомі випадки, коли група вбивала альфа-самця[9][10]. Звичайні шимпанзе демонструють повагу до альфа-спільноти за допомогою ритуальних поз і жестів, таких як демонстрація спини, присідання, поклони або похитування[11] . Шимпанзе нижчого рангу, ніж самець альфа, запропонують свою руку, хрюкнув самцеві альфа в знак підпорядкування[12]. Спільноти бонобо, з іншого боку, управляються альфа-самками. Самці для отримання рангу повинні спілкуватися з самками, тому що останні домінують в соціальному середовищі. Якщо самець-бонобо хоче досягти альфа-статусу, він повинен бути прийнятий альфа-самкою[13]. Для підвищення соціального статусу самки-бонобо використовують гомосексуальний секс. Статусні самки рідко обслуговують сексуально інших самок, але самки з низьким статусом сексуально взаємодіють з усіма самками[14].

Горили для підвищення статусу використовують залякування. Дослідження, проведене щодо репродуктивної поведінки самців гірських горил (Gorilla beringei beringei), виявило додаткові докази того, що домінантні самці мають переваги в розмноженні, навіть у групах великого розміру з великою кількістю самців. Дослідження також дійшло до висновку, що доступ до спаровування знижується у горил менш різко, ніж у інших видів приматів: альфа, бета і гамма демонструють більш схожий успіх у спарюванні, ніж передбачалося раніше[15].

Дослідження капуцинів мавп (Cebus apella nigritus)[16] показало, що альфа-самець капуцин є кращим партнером для дорослих самок. Проте внаслідок ієрархії домінування серед самок доступ до альфа-самців мали тільки альфа-самки.

Дослідник приматів М. Фостер (M. W. Foster) виявив, що лідерами частіше стають не самі фізично сильні особини, а ті, хто робить більше для всього співтовариства[17].

Собачі[ред. | ред. код]

У минулому переважаюча точка зору на зграї сірих вовків полягала в тому, що в них відбувається постійна боротьба за домінування, при цьому домінуючі особини згадувалися як «альфа» самець і самка, а підлеглі — як «бета» і «омега». Ця термінологія була вперше використана в 1947 році Рудольфом Шенкелем з Базельського університету, який заснував свої висновки на дослідженні поведінки сірих вовків в неволі[18]. Цей погляд на динаміку зграї сірого вовка був пізніше популяризований дослідником Девідом Мехом (David Mech) в його книзі 1970 року «Вовк». Пізніше він виявив додаткові докази того, що концепція альфа-самця, можливо, була помилковою інтерпретацією неповних даних, і формально дезавуював цю термінологію в 1999 році. Він пояснив, що ця концепція значною мірою була заснована на поведінці в неволі зграй, що складаються з неспоріднених особин. Ця думка відображала колись переважну думку, що формування зграй відбувається взимку з поодиноких вовків. Більш пізні дослідження диких вовків показали, що зграя, як правило, являє собою сім'ю, що складається з пари і їх нащадків попередніх 1-3 років. Девід Мех писав, що в такій зграї використання терміна «альфа» для опису батьківської пари «не більш доречно, ніж називати альфою людину-батька». Далі Мех зазначає, що термінологія помилково передбачає «ієрархію домінування на основі сили». За 13 років спостережень за дикими вовками він жодного разу не спостерігав суперництва між ними[19].

В деяких інших видах собачих альфа-самець може не мати ексклюзивного доступу до альфа-самці[20]. Наприклад, у гієноподібної собаки (Lycaon pictus) члени зграї можуть охороняти лігво альфа-самки і її цуценят[21].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Де Вааль, 2020, с. 38,45,49.
  2. Letzter, Rafi (2016-10-12). There's no such thing as an alpha male. Business Insider. Процитовано 2019-06-03. 
  3. https://www.britannica.com/science/dominance-hierarchy
  4. https://link.springer.com/article/10.1007%2FBF00389654
  5. David R.; Wilson.  // Ethology : journal. — 2009. — Vol. 115, no. 10 (10). — P. 996—1004. — DOI:10.1111/j.1439-0310.2009.01688.x.
  6. Dutcher, Dutcher & Manfull, 2002
  7. M; Foster.  // American Journal of Primatology[en] : journal. — Wiley-Liss, 2009. — No. 2. — P. 136—144.
  8. Insights On Leadership From Chimp Alpha Male Behavior. Renaissance Man Journal. 2015-03-20. 
  9. Greshko, Michael (2017-01-30). In Rare Killing, Chimpanzees Cannibalize Former Leader. National Geographic. 
  10. Whyte, Chelsea (2017-01-30). Chimps beat up, murder and then cannibalise their former tyrant. New Scientist. 
  11. ChimpanZoo Homepage. Chimpanzoo.org. Процитовано 2018-08-25. 
  12. Noonan, Michael. Inside a Chimpanzee Community. Canisius Ambassadors for Conservation. 
  13. Cawthon Lang, Kristina (2010-12-01). Primate Factsheets: Bonobo. Primate Info Net. 
  14. Edwards, Lin (2012-03-02). Female bonobos use homosexual sex to increase social status. Phys.org. 
  15. T.S.; Stoinski.  // Behaviour : journal. — 2009. — No. 9. — P. 1193—1215. Процитовано 2012-04-01.
  16. Barbara; Tiddi.  // American Journal of Primatology[en] : journal. — Wiley-Liss, 2011. — No. 8. — P. 812—820.
  17. M.W.; Foster.  // American Journal of Primatology[en] : journal. — Wiley-Liss, 2009. — Vol. 2009, no. 2. — P. 136—144. — DOI:10.1002/ajp.20632. — PMID:19025996.
  18. Schenkel's Classic Wolf Behavior Study Available in English. Davemech.org. Процитовано 2018-08-25. 
  19. Mech, L. David.  // Canadian Journal of Zoology[en] : journal. — 1999. — Vol. 77, no. 8. — P. 1196—1203. — DOI:10.1139/z99-099.
  20. Greenberg & Haraway, 1998
  21. Hogan, C. Michael (2009). Painted Hunting Dog: Lycaon pictus. У N. Stromberg. GlobalTwitcher.com. Архів оригіналу за 2010-12-09. 

Література[ред. | ред. код]

  • Франс Де Вааль. Последнее объятие Мамы. Чему нас учат эмоции животных. — М.: Альпина нон-фикшн, 2020. — ISBN 978-5-00139-186-9.