Альфонсо Перес Бурруль
| Народився | 15 вересня 1965 (58 років) Комільяс, Кантабрія, Іспанія | ||
|---|---|---|---|
Альфонсо Перес Бурруль (Комільяс, Кантабрія, 15 вересня 1965) — колишній футбольний арбітр, що судив матчі найвищої іспанської ліги. Член Комітету арбітрів Кантабрії.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Бурруль почав судити ігри на шкільному подвір’ї під час перерв між уроками[1]. До рівня Ла-Ліги підвищився в сезоні 1997—1998. У Ла-Лізі дебютував 7 вересня 1997 року в матчі «Депортіво» (Ла-Корунья) — «Мальорка», що завершився внічию 1:1. 2002 року відсудив свій перший міжнародний матч[2].
Обслуговував перший матч Суперкубка Іспанії 2003 між «Мальоркою» та мадридським «Реалом» (2-1).
Судив перший матч Суперкубка Іспанії 2007 між командами «Севілья» та «Реал Мадрид» (1-0).
У сезоні 2008-2009 зазнав нищівної критики в національних ЗМІ[3] за те, що не призначив два штрафні за порушення проти гравця «Осасуни» Хуанфрана Торреса, а натомість показав йому дві жовті картки і вилучив з поля за нібито симуляцію[4]. Після цього матчу Технічний комітет арбітрів постановив відсторонити його від першого матчу 1/4 фіналу Кубка Іспанії 2008—2009 між «Еспаньйолом» та «Барселоною», який він мав судити через кілька днів, і призначив замість нього Сезара Муньїса Фернандеса[4]. Йому погрожували смертю[5], і навіть президент «Осасуни» Пачі Іско[es] заявив: «Я підтверджую, що Перес Бурруль злочинець»[6].
20 травня 2009 року він був четвертим арбітром у фіналі Кубка УЄФА між донецьким «Шахтарем» та «Вердером», який судив Луїс Медіна Канталехо[7].
Протягом сезону 2009-2010 зазнав жорсткої критики за кілька своїх рішень[8], особливо в матчі чемпіонату між мадридським «Атлетіко» і «Валенсією»[9][10][11], після чого Федерація Іспанії тимчасово відсторонила його від матчів[12]. Наприкінці сезону Технічний комітет арбітрів вирішив опустити його до Другого дивізіону, утім сам він вирішив зовсім полишити суддівство[13].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Золотий свисток першого дивізіону[es] (1): 2007
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ El País (12 de marzo de 2001). El arbitraje o la vocación incomprendida.
- ↑ Diario Sport (25 de abril de 2008). Pérez Burrull pitará su quinto Madrid-Barça.
- ↑ El País (19 de enero de 2009). Los errores arbitrales de Pérez Burrull y los números del Barça, en la prensa deportiva española.
- ↑ а б deportes.orange.es (19 de enero de 2009). Los fallos de Alfonso Pérez Burrull en el Bernabéu le condenan a 'la nevera'. Архів оригіналу за 28 de febrero de 2009.
- ↑ Diario ABC (4 de febrero de 2009). Pérez Burrull dice que ha recibido amenazas tras el Real Madrid-Osasuna.
- ↑ El Mundo Deportivo (19 січня 2009). "He comprobado que Pérez Burrull es un delincuente".
- ↑ Marca (18 de mayo de 2009). Medina Cantalejo pitará la final de la UEFA.
- ↑ http://www.sport.es/default.asp?idpublicacio_PK=44&idioma=CAS&idnoticia_PK=675857&idseccio_PK=803
- ↑ http://www.marca.com/2010/02/28/futbol/1adivision/1267389981.html
- ↑ http://www.elpais.com/articulo/deportes/Marchena/Burrull/caos/elpepudep/20100228elpepudep_44/Tes
- ↑ http://www.as.com/futbol/articulo/perez-burrull-vio-penaltis-favor/dasftb/20100228dasdasftb_59/Tes
- ↑ http://www.elmundo.es/elmundodeporte/2010/03/01/futbol/1267460768.html
- ↑ http://www.sport.es/default.asp?idpublicacio_PK=44&idioma=CAS&idnoticia_PK=720903&idseccio_PK=805