Альфонсо XI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонсо XI
Альфонсо XI
Альфонсо XI
Король Кастилії
7 вересня 1312 — 26 березня 1350
Попередник: Фернандо IV
Наступник: Педро I
 
Народження: 13 серпня 1311
Саламанка, Кастилія і Леон, Іспанія[1][2]
Смерть: 27 березня 1350 (38 років)
Гібралтар, Велика Британія[1][3]
° чума
Релігія: католицтво
Династія: Бургундська
Батько: Фернандо IV
Дружина: Констанція Пеньяфіль
Марія Португальська
Діти: 11 синів та 1 донька
Автограф: FirmaAlfonsoXI.jpg

Медіафайли у Вікісховищі?

Альфо́нсо XI (ісп. Alfonso XI; 13 серпня 1311(13110813)26 березня 1350) — король Кастилії (13121350). Представник кастильської Бургундської династії. Син кастильського короля Фернандо IV. Прізвисько — Справедли́вий (ісп. el Justiciero).

Біографія[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з Бургундської династії. Син Фернандо IV, короля Кастилії і Леону, та Констанції Португальської. Альфонсо не було і року, коли раптово помер його батько. Фердинанд IV планував регентом свого стрийка Хуана, мати Марію де Моліна, дружину Констанцію та брата Педро. Втім не встиг зробити остаточних розпоряджень щодо регентства.

Тому в боротьбу за право опікуватися короля вступила вся аристократія. Одну групу очолював інфант Хуан, іншу — інфант Педро. Країна занурилася в хаос. Під час боротьби у 1313 році помирає мати короля. У 1314 році досягнуто домовленостей між інфантами Хуаном і Педро, за якою вплив цих регентів поділило державу на дві частини. Втім й тоді змови й протистояння між регентами-інфантами тривали.

Після загибелі обох регентів у 1319 році під час військової кампанії проти Гранадського емірату, регентом стає бабця короля — Марія де Моліна. Її фактичне правління тривало до 1321 року. Після цього регентську раду утворили стрийко-інфант Філіп, син короля Санчо IV, Хуан-Мануель, онук Фердинанда III, Хуан, син померлого інфанта Хуана. Альфонсо XI виріс серед змов, ставши віроломним, жорстоким і розпусним.

Самостійне правління[ред. | ред. код]

Лише у 1325 році король зумів перебрати на себе фактичну владу. Того ж року оженився на Констансі, доньці принца Вільена. Із самого початку намагався зменшити вплив грандів та королівських родичів. Королівська влада посилилася в результаті скасування деяких військових орденів і встановлення жорсткого контролю над знаттю. У 1327 році його шлюб було анульовано. Наступного року оженився на доньці короля Португалії. У 1330 році у битві при Теба завдав поразки Гранадському емірату. У 1331 році Альфонсо де ла Серда визнав Альфонсо XI королем.

Одружившись на португальській інфанті, король незабаром став відкрито нехтувати нею і дав права королеви коханці Леонорі де Гусман, що призвело до війни з тестем Афонсу IV, королем Португалії у 1332 році. Останнього підтримав принц Вільена. Того ж року маври відвоювали фортецю Гібралтар. Лише під загрозою чергового нашестя маврів (кастильський флот зазнав поразки 1340 року) й за посередництвом папи римського Бенедикта XII супротивники змогли примиритися. Альфонсо XI неохоче погодився віддалити від себе коханку і повернути дружину.

З цього моменту перебував під впливом католицького духівництва. Задля поліпшення морали населення ще у 1332 році своїм наказом заборонив карткові ігри.

У 1340 році спільне військо Кастилії і Португалії у битві на Ріо-Саладо здобуло блискучу перемогу над військом султанату Маринідів, в результаті чого було захоплено багату здобич. 1341 року за допомогою генуезців Альфонсо XI розбив маврів на море, потім захопив Алькала-ла-Реаль. 1343 року переміг маврів у битві при Пальмонес. У 1344 році після дворічної облоги було захоплено важливе місто Альхесірас. Володіння королівства поширилися до Гібралтарської протоки.

Альфонсо XI втручався в Столітню війну між Англією та Францією, намагаючись розширити торгівлю вовною і отримати нові ринки збуту у Фландрії. Тому було укладено союз з королем Франції.

1350 року Альфонсо XI взяв в облогу Гібралтар, але помер від чуми під його стінами під час епідемії цієї хвороби, яка там спалахнула. Владу успадкував єдиний законний син Педро.

Родина[ред. | ред. код]

  • 1-а дружина: Констанса (1315/1317—1345), донька вільєнського князя Хуана.
  • 2-а дружина: Марія, донька Афонсу IV, короля Португалії
  • Діти:
    • Фердинанд (1332—1333)
    • Педро (1334—1369), король у 1350—1369 роки

3. Коханка — Леонора де Гусман

Діти:

  • Педро Альфонсо (1330—1338), сеньйор Агілар
  • Санчо (1331—1343), сеньйор Ледесма
  • Енріке II (1333—1379), король у 1369—1379 роках
  • Федериго (1333—1358), сеньйор Аро
  • Фернандо (1336—1350), 2-й сеньйор Ледесма
  • Тельо (1337—1370), сеньйор Агілар
  • Хуан (1341—1359), сеньйор бадахоса і Хереса-де ла Фонтьєра
  • Хуана (1342—після 1366), дружина Фернандо Руїса де Кастро
  • Санчо (1343—1375), 1-й граф Альбукерке
  • Педро (1345—1359)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Emilio Sáez: Alfons XI. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 1, Artemis & Winkler, München/Zürich 1980, ISBN 3-7608-8901-8, Sp. 401. (нім.)
  • Ferrer i Mallol, Maria Teresa. La frontera amb l'Islam en el segle XIV cristians i sarraïns al País Valencià. Editorial CSIC, 1988, p. 148. (ісп.)
  • Cañas Gálvez, Francisco de Paula (2014). Itinerario de Alfonso XI. Espacio, poder y corte (1325—1350). Madrid: Ediciones de La Ergástula. ISBN 978-84-941796-8-6. (ісп.)