Альфонс-Карло де Бурбон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонс-Карло де Бурбон
Ім'я при народженні ісп. Alfonso Carlos de Borbón y Austria-Este
Народився 12 вересня 1849(1849-09-12)[1][2]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер 29 вересня 1936(1936-09-29)[1] (87 років)
Відень, Федеративна держава Австрія
·збиття транспортним засобомd
Поховання Aттнанг-Пухгайм
Країна  Іспанія
Діяльність військовослужбовець
Знання мов іспанська
Титул герцог, князь Анжуd, Князь Сен-Жеймd, Претендент на Іспанський тронd і Претендент на Французький тронd
Конфесія католицька церква
Рід Іспанські Бурбони
Батько Жан ІІІd
Мати Марія Беатріче Австрійська-Есте
Брати, сестри Карло XI
У шлюбі з Марія даш Невіш
Автограф

Альфонс-Карло де Бурбон або Карло XII (12 вересня 1849, Лондон — 29 вересня 1936, Відень) — князь Сан-Хайме з династії Капетингів іспанської гілки дому Бурбонів. Карлістський претендент на іспанський престол під ім'ям Альфонса Карлоса I (1931—1936) та легітиміський претендент на французький королівський престол під ім'ям Карла XII (1931—1936).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Другий син інфанта Хуана Іспанського або дофіна Жана ІІІ Французького (1822—1887), графа Монтісона та ерцгерцогині Марії Беатріче Австрійської-Есте. Його батько був карлістським претендентом на іспанський престол (1860—1868) та легітимістським претендентом на французький трон (1883—1887). Його старший брат — Карл XI або Карл Молодший (1848—1909), герцог Мадридський, карлістський претендент на іспанський престол (1868—1907) та легітиміський претендент на французький престол (1887—1907).

26 квітня 1871 року в Клайнхойбаху в Баварії Альфонсо-Карлос одружився з інфантою Марією даш Невеш , донькою короля Португалії Мігеля I та Аделаїди Левенштейн-Вертгейм-Розен. Шлюб був бездітним. Марія даш Невеш супроводжувала свого чоловіка під час багатьох військових кампаній Іспанії.

2 жовтня 1931 року після смерті свого племінника Хайме III або Жака I, герцога Мадридського, 82-річний Альфонс-Карло став карлістським претендентом на іспанський престол та легітиміським претендентом на трон Франції. Він видав кілька маніфестів для своїх іспанських прихильників, у тому числі у 1932 та червні 1934 років. Проголосив себе королем Іспанії під ім'ям Альфонса Карлоса I та королем Франції під ім'ям Карла XII. Використовував також титули князя Сан-Хайме в Іспанії та герцога Анжуйського у Франції.

Під час Громадянської війни в Іспанії Альфонсо-Карлос доручив своїм прихильникам-карлістам співпрацювати з націоналістами під керівництвом генерала Франсіско Франка.

28 вересня 1936 року Альфонсо-Карло був збитий військовою вантажівкою, коли перетинав вулицю у Відні. Його тіло поховали в каплиці його замку в Пуххаймі.

Після смерті Альфонсо-Карла серед іспанських карлістів з'явилися дві групи, що конкурували між собою, які по-різному інтерпретували «Салічну правду». Це призвело до розпаду руху карлістів на «alfonsinos» (прихильники колишнього короля Іспанії Альфонсо XIII) та «cruzadistas» (прихильників князя Франциска Ксав'є Бурбона-Пармського).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «The Effort to Abolish the Duel», The North American Review 175 (August 1902): 194—200.
  • «The Fight Against Duelling in Europe», The Fortnightly Review 90 (1 August 1908): 169—184.