Альфонс Баварський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонс Баварський
Alfons von Bayern
Wedding Louise d'Orléans Alfons von Bayern.jpg
Альфонс Баварський із дружиною у день весілля
Ім'я при народженні Альфонс Марія фон Ассізі Франц Клеменс Макс Еммануель
Народився 24 січня 1862(1862-01-24)
Мюнхен, Королівство Баварія
Помер 8 січня 1933(1933-01-08) (70 років)
Мюнхен, Веймарська республіка
Поховання кірха Святого Михайла, Мюнхен
Громадянство
(підданство)
Flag of Bavaria (striped).svg Королівство Баварія[1]
Діяльність політик
Володіє мовами німецька
Учасник Перша світова війна
Титул принц Баварський
Посада почесний шеф драгунського полку «Барон фон Мантейфель» №5
Військове звання генерал кінноти
Рід Віттельсбахи
Батько Адальберт Баварський
Мати Амелія Філіпіна Іспанська
Брати, сестри  • Людвіг Фердинанд Баварський[1], Ельвіра Баварська[1], Ізабелла Марія Баварська[1] і Princess Clara of Bavaria[d][1]
У шлюбі з Луїза Вікторія Орлеанська
Діти Йозеф Клеменс, Єлизавета
Нагороди
орден Чорного орла Орден Золотого руна

Альфонс Баварський, повне ім'я Альфонс Марія фон Ассізі Франц Клеменс Макс Еммануель[2] (нар. 24 січня 1862 —пом. 8 січня 1933) — баварський принц з іспанської гілки династії Віттельсбахів, син принца Баварії Адальберта та іспанської інфанти Амелії де Бурбон; вояка баварської армії, генерал кінноти; кавалер ордена Золотого руна.

Біографія[ред. | ред. код]

Альфонс народився 24 січня 1862 року у Мюнхені. Він став другим сином та другою дитиною в родині принца Баварії Адальберта та його дружини Амелії де Бурбон. Мав старшого брата Людвига Фердинанда. Невдовзі в сім'ї з'явилися молодші діти: Ізабелла, Ельвіра та Клара.

З молодих років виявляв пристрасть до військової справи. У 1880-му вступив у званні лейтенанта до полку піхоти баварської армії. 1884 принца було підвищено до звання капітана у Перший важкий кавалерійський полк.[3] Будучи офіцером, командував полком німецької підтримки британських військ у Судані проти армії Махді.

Існувала можливість шлюбу Альфонса із донькою імператора Австро-Угорщини, Марією Валерією. Однак, потенційній нареченій він не сподобався. Ерцгерцогиня заявила, що відчувала себе «як корова на ринку великої рогатої худоби»[4], оскільки, під час зустрічі, принц увесь час говорив тільки про догляд за кіньми.[5]

У віці 29 років Альфонс одружився із 21-річною принцесою Луїзою Вікторією Орлеанською, що доводилася йому троюрідною сестрою. Весілля відбулося 15 квітня 1891 року у палаці Німфенбург у Мюнхені. У подружжя народилося двоє дітей:

  • Йозеф Клеменс (19021990) — принц Баварський, великий магістр баварського Ордену Святого Георгія, лицар Ордену святого Губерта, історик мистецтв, одружений не був, дітей не мав;
  • Єлизавета Марія (19132005) — була одружена з графом Францем Йозефом фон Кагенек, згодом — із Ернстом Кюстнером, мала семеро дітей від обох шлюбів.

1892 очолив полк важких вершників. Брав участь у Другій англо-бурській війні.

17 грудня 1899 Альфонс отримав чин генерал-майора, 18 січня 1901 — генерал-лейтенанта. Нарешті, 23 березня 1905 став генералом кінноти.[3] Після цього більшу частину часу присвячував дослідженню та вивченню військової справи. З 1908 до 1916 займав посаду директора Військової академії Регенсбурга.

1909 став командиром Сьомого королівського баварського полку кінноти.[3] Був покровителем численних ветеранських, стрілецьких та спортивних клубів в Баварії.[6]

Під час Першої світової Альфонс був присутнім у генеральному штабі Пауля фон Гіндебурга під час битви під Танненбергом. Згодом, отримавши загін кавалеристів, відбув на Західний фронт до Франції.[7]

Після падіння монархії у 1918, разом із родиною, проживав у своїх іспанських володіннях в Ов'єдо. 1928 — повернувся до Німеччини. Намагався впливати на консерваторів з метою відновлення монархії в Баварії.

Помер 8 січня 1933. Похований у колумбарії церкви Святого Михайла у Мюнхені.

Принц пішов з життя в останні дні Веймарської республіки. Наприкінці січня 1933 рейхсканцлером країни був призначений Адольф Гітлер, що дало початок існуванню Третього рейха.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Станом на 1914 рік, Альфонс Баварський був почесним шефом драгунського полку «Барон фон Мантейфель» №5. У червні 1918 цей військовий загін базувався на території на України.

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Максиміліан I
Hornöck Maximilian I von Bayern um 1810.jpg
 
Августа Гессен-Дармштадтська
Augusta wilhelmine of hesse-darmstadt.jpg
 
Фрідріх Саксен-Хільдбурґхаузенський
FriedrichHibuAltenburg.jpg
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
Charlottesahibu.JPG
 
Карл IV
Anton Raphael Mengs, Prince of Asturias, Future Charles IV of Spain (са 1765) - 02.jpg
 
Марія Луїза Пармська
Mengs - Maria Luisa of Parma, Prado.jpg
 
Франциск I
Francis1januarius.jpg
 
Марія Ізабелла Іспанська
MariaIsabelSpania.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвиг I

Ludwig I. von Bayern around 1830.jpg
 
 
 
 
 
Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
Theresesahibubayern.JPG
 
 
 
 
 
Франциско Іспанський
Francisco de Paula de Borbón.jpg
 
 
 
 
 
Луїза Карлотта Бурбон-Сицилійська
López Portaña, Vicente - Princess Luisa Carlota de Borbón-Dos Sicilias - Google Art Project.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адальберт Баварський
Adalbertbav4.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амелія Іспанська
Amalia del Pilar de Borbón.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альфонс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д https://archive.org/details/hofundstaatshan00landgoog/page/n35
  2. Профіль на Thepeerage.com [1] (англ.)
  3. а б в Командир полку кінноти принц Альфонс [2] (англ.)
  4. «Wie eine Kuh auf dem Viehmarkt»
  5. Brigitte Hamann, Elisabeth. Kaisrin wider Willen München, 1981, 1997, blz 534 e.v.
  6. Постачальники принца Альфонса [3][недоступне посилання з червень 2019] (нім.)
  7. Принц Альфонс у Франції, фото 1915 [4][недоступне посилання з червень 2019]

Література[ред. | ред. код]

  • Konrad Krafft von Dellmensingen, Friedrichfranz Feeser, Das Bayernbuch vom Kriege 1914-1918, Chr. Belser AG, Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1930
  • Prestel Verlag, Die Wittelsbacher. Geschichte unserer Familie, München, 1979

Посилання[ред. | ред. код]