Альфонсо I (король Арагону)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Альфонс I (король Арагону))
Перейти до: навігація, пошук
Альфонсо I
Alfonso el Batallador
Alphonse of Aragon.jpg
Народився 1073 або 1074
Хака, Уеска, Арагон, Іспанія
Помер 7 вересня 1134
м. Поленьїно
Поховання Abbey of San Pedro el Viejo[d][1]
Громадянство (підданство) Арагон, Kingdom of Pamplona
Діяльність правитель
Титул король
Посада король
Термін 1104—1134 роки
Попередник Педро I
Наступник Раміро II
Конфесія католицтво
Батько Санчо I
Мати Феліція де Русі
Рід Арагонська династія
Брати, сестри Раміро II, Педро I і Q23006184?
Дружина Уррака Кастильська
Діти
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Альфонсо I Вояк (*Alifonso I lo Batallero, 1073 або 1074 —7 вересня 1134) — король Арагону та Наварри у 11041134 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з Арагонської династії. Син Санчо I, короля Арагону і Наварри, та Ізабелли де Уржель. Дитинство і юнацтво Альфонсо пройшли в монастирі Сіреса, де він осягав грамоту і військове мистецтво під керівництвом Лопе Гарсес Прочанина.

Подорослішавши, він разом з братом Педро брав участь у війнах з маврами: поході Сіда Кампеадора на Валенсію у 1093—1094 роках, а також облозі Уески та битві при Алькарас у 1096 році. Після цього отримав від батька титул сеньйора Луна, Біля, Арденеса й Байло. У 1100 році брав участь у захопленні міста Бальбастро і фортеці Саріньєна.

Володарювання[ред.ред. код]

Успадкувавши після смерті свого брата-короля Педро I у 1104 році корони Наварри і Арагона, Альфонс продовжив Реконкісту. У 1105 році він захопив Ехею і Таусте і зміцнив Кастельяр й Хуслібол. У 1106 році у битві при Вальтьерре завдав поразки Ахмаду II, еміру Сарагоси. 1107 року були захоплені Тамаріте-де-Літера і Естебан-дела-Літера.

У 1109 році 36-річний холостяк король Альфонсо I одружився з Урракою I, королевою Кастилії. Альфонсо I сподівався об'єднати Кастилії, Леон, Наварру і Арагон під владою одного короля, але Уррака I була примушена до шлюбу кастильською і леонською знаттю й заповітом свого батька. Проте вона наполягала на суверенітеті своїх володінь. При цьому між подружжям не було кохання або приязні.

Альфонсо I і Уррака постійно сварилися, що незабаром призвело у 1110 році до початку війни: Уррака звинуватила арагонського короля у жорстокому поводженні. Альфонсо I взяв міста Паленсія, Бургос, Осма, Оренсе, Толедо, де він змістив місцевого архієпископа. 1111 року у битвах при Кандеспіні та Віадангос війська Альфонсо I перемогли військо Урраки I на чолі із Гомесом Гонсалесом. У 1112 році після облоги Асторги між подружжям було укладено мир, за яким Уррака I отримала Леон, Астурію, Галісію, а Альфонсо I — Кастилію.

У 1114 році папа римський Пасхалій II розірвав шлюб під приводом того, що Альфонсо I і Уррака I були далекими родичами. При цьому арагонський король зберіг контроль над значною частиною Кастилії. Розв'язавши собі руки, Альфонсо I знову зосередився на війні з мусульманськими державами. У 1117 році захопив Фітеро, Корелла, Кінтруеніго, Мурчанте, Монтеагудо і Касканте.

У 1118 році за підтримки графів Тулузи, які оголосили хрестовий похід проти маврів, Альфонсо I захопив Альмудевар, Гурреа-де-Гальєго, Суеро і після семимісячної облоги 18 грудня — Сарагосу, головний оплот арабів в цьому регіоні. Він вигнав звідти 20 тисяч мусульман і оголосив місто своєю столицею.

1120 року він у битві при Кутанде знову розбив арабів, які намагалися відвоювати Сарагосу, і продовжив захоплення мусульманських земель, зокрема Кервера, Тудехен, Кастельон, Тарасона, Агреда, Магальон, Борха, Алагон, Новільяс, Маллен, Руеда, Епіла і область Сорія. У 1122 році король заснував братство лицарів, яке повинне було боротися з державою Альморавідів. У 1123 році Альфонсо I захопив важливе місто Леріда, що належало графам Барселони, і зробив тривалий й небезпечний похід в Андалусію (у область Пенья Каділья), що закінчився, втім, безрезультатно.

В 1125—1126 роках здійснив похід проти Гранади та Кордови, але дійшов до Мотріля. Тут захопив 14 тис. мосарабів, яких оселив на південь від річки Ебро. 1127 року захопив Лонгарес. Того ж року в Тамарі з Альфонсом VII, сином Урраки від першого шлюбу, було підписано договір про кордон Кастилії і Арагона. Відмовившись від претензій на Кастилію і Леон, Альфонсо I отримав область басків. У 1128 році цю угоду було підтверджено.

У 1129 році він захопив Моліну і, повторно, Монсон, а також взяв в облогу Валенсію, але не зміг її захопити. У 1130—1131 роках Альфонсо I здійснив похід на північ від Піренеїв — до долини Аран — і взяв в облогу Байонну.

Під кінець життя Альфонс почав війну з претендентом на наваррський трон Гарсією Рамірес, але 17 липня 1134 року був переможений у битві при Фрага невеликим загоном з 500 вояків і так засмутився, що занедужав і невдовзі помер. Поховано в монастирі Сан-Педро (Уеска). Свої володіння він заповідав лицарським орденам госпітальєрів і тамплієрів, але заповіт не було виконано: королем Наварри було обрано Гарсію Раміреса, а королем Арагона став брат Альфонсо I — Раміро.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Уррака I, королева Кастилії

Дітей не було

Джерела[ред.ред. код]

  • Lourie, Elena. The Will of Alfonso I, El Batallador, King of Aragon and Navarre: A Reassessment. Speculum, 50:4 (October 1975), 635–51.
  • Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865—896
  • José Ángel Lema Pueyo, Alfonso I el Batallador, rey de Aragón y Pamplona (1104—1134), Trea, Gijón, 2008 (ISBN 978-84-9704-399-1)
  1. Будь-ласка, додайте за посиланням українську назву категорії для "Категорія:Поховані на/у/в d:Q2750400#P1791". Після додавання вірної назви категорії українською мовою її можна буде створити в Українській Вікіпедії. Дякуємо!