Альфонсо VII (король Кастилії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Альфонс VII Імператор)
Перейти до: навігація, пошук
Альфонсо VII
Alfonso VII el Emperador, rey de Castilla y León.jpg
Народився 1 березня 1105(11050301)
м.Кальдас-де-Рейс
Помер 21 серпня 1157
Сьєрра Морена
Поховання Толедський собор
Громадянство (підданство) Royal Banner of the Kingdom of Castile.svg Кастилія
Діяльність політик[1] і король
Титул король
Посада King of Castile[d]
Термін 1126—1157 роки
Попередник Уррака I
Наступник Санчо III
Фердинанд II
Конфесія католицтво
Батько Раймунд Бургундський
Мати Уррака I
Рід Бургундська династія
Брати, сестри Sancha Raimúndez[d]
Дружина Беренгарія Барселонська
Рикса П'яста
Діти 6 синів та 5 доньок
Нагороди
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Альфонсо VII Імператор (*Alfonso VII el Emperador, 1 березня 1105 —21 серпня 1157) — перший король з Бургундської династії — Галісії у 1111—1126 роках, Кастилії і Леону у 1126—1157 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Боротьба за владу[ред.ред. код]

Син Урраки I, королеви Кастилії і Леону, та Раймунда Бургундського. Народився у 1105 році в містечку Кальдас-де-Рейс під час намісництва його батьків в Галісії. Виховувався під наглядом галісійського магната Педро де Траби.

У 1111 отримав одну Галісію, коронувавшись у Сантьяго-де-Компастела. Із самого початку намагався здобути самостійність від матері-королеви та вітчима. Того ж року галісійці зазнали поразки, й Альфонсо підкорився Урраці I й Альфонсо I. У 1112 році підтримав свою мати в її боротьбі з ​​Альфонсо I, королем Арагону. Після відступу останнього до власних володінь, Альфонсо розпочав боротьбу за владу з матір'ю за Кастилію і Леон. Втім у 1115 році зазнав поразки від арагонців та португальців.

Протягом низки конфліктів у 1117—1118, 1120—1121 роках він поширив свою владу на значну частину королівств Кастилія і Леон. Зрештою у 1124 році Уррака I передала Альфонсо фактичну владу. У 1125 році його коронують як короля Толедо. Втім останній стає королем усієї держави після смерті матері у 1126 році.

Володарювання[ред.ред. код]

Із самого початку вступив у боротьбу з Альфонсо I, короля Арагону, за Кастилію. Після боротьби у 1127 році було укладено мирний договір у Томарі, за яким Альфонсо VII отримав Кастилію, відмовившись від області басків та домагань на Наварру. Того ж року завдав поразки Терезі, графині Португальській, яка визнали залежність від Кастилії.

Він був володарем енергійним, розважливим і справедливим, наполегливою вояком з маврами і щедрим покровителем церкви, зокрема сприяв розбудові монастирів цистерціанців в Леоні та Кастилії.

У наступні роки (особливо після смерті Альфонса I Арагонського) його могутність постійно зростала. Альфонсо VII вимушен був боротися із самостійністю кастильських і леонських грандів. Також вступив у боротьбу з Афонсу I, графом Португалії, який відмовлявся визнати владу короля.

У 1134 після смерті короля Альфонсо Арагонського вступив у боротьбу за спадок останнього. Проте Альфонсо VII зумів зайняти лише міста Ла-Ріоха і Сарагоса. Того ж року змусив визнати свою зверхність королів Наварри і Арагону. У 1135 році в Леоні оголосив себе імператором усією Іспанії.

У 1137 році зрештою переміг Афонсу Португальського, який примушен був підкоритися. Того ж року у м.Леоні збори-курія під головуванням короля вперше отримують назву кортеси.

У 1138 році під час походу проти маврів зумів захопити важливі фортеці Коріа та Ореха. Після поразки у битві при Вальдевес у 1139 році Альфонсо VII визнав окремішність Португалії. У 1143 році у мирній угоді в Саморі визнав королівський статус Афонсу I Енрікеша, натомість той визнав свою зверхність від Альфонсо VII як імператора усієї Іспанії. Того ж року змушен був погодитися на об'єднання королівства Арагон та графства Барселона.

Він був першим з іспанських королів, що почав війни в Андалусії. 1144 році кастильське військо захоплено Кордову і Хаєн, але у 1145 році король вимушен був відступити з Кордови. У 1146 році уклав сою з з еміром ібн-Ганія з династії Альморавідів проти вторгнення загонів Альмогадів. У 1147 році після наполегливої ​​облоги при підтримці Рамона Беренгера IV, короля Арагону, та французьких хрестоносців й генуезького флоту було захоплено важливе місто Альмерію. У 1150 році після смерті Гарсії IV, короля Наварри, поділив державу останньою разом з Арагоном, отримавши частину Країни Басків та Біскайю. 1151 році визнав за Рамоном Беренгером IV на завоювання Валенсії та Мурсії.

Але в наступні роки наступ Кастилії було зупинено внаслідок вторгнення військ Альмогадів з Магрибу. Вони завдали кастильцям низку поразок у 1146 році. У 1147 році Альмогади на чолі із аль-Марійя захопили Альмерію, і Альфонсо VII нічого не зміг зробити для її звільнення. Але вже у 1148 році зайняв місто Тортоса.

Альфонсо VII помер 1157 року на перевалі Мурадуль в Сьєрра-Морено, повертаючись до Толедо з чергового походу. Заповіт короля також сприяв ослабленню християнських держав. Вмираючи, він поділив державу між своїми синами, залишивши синам: Санчо — Кастилію, Фердинанду — Леон.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Беренгарія, донька Рамона Беренгера III, графа Барселони

Діти:

  • Санчо (1134—1158), король Кастилії у 1157—1158 роках
  • Фердинанд (1137—1188), король Леону у 1157—1188 роках
  • Рамон (1136)
  • Гарсія (1142-бл.1145)
  • Альфонсо (1144—1149)
  • Санча (1139—1179), дружина Санчо IV, короля Наварри
  • Констанція (1138—1160), дружина Людовика VII Капета, короля Франції

2. Дружина — Рикса, донька Владислав II П'яст, великий князь Польщі

Діти:

  • Фердинанд (1153—1157)
  • Санча (1155—1208), дружина Альфонсо II, короля Арагона

3. Коханка — Гонтродо Перес

Діти:

  • Уррака (1133—1189)., дружина Гарсії IV, короля Наварри

4. Коханка — Уррака де Кастро

Діти:

  • Стефанія Альфонсо (між 1139 та 1148—1180), дружина Фернандо Родрігес де Кастро

Джерела[ред.ред. код]

  • Reilly, Bernard F., The Kingdom of León-Castilla under King Alfonso VII, 1126—1157, University of Pennsylvania Press, 1998.
  • Recuero Astray, Manuel (2003). Alfonso VII, (1126—1157). Burgos: La Olmeda. p. 320. ISBN 84-89915-21-0.
  • Rafael Altamira, «La Spagna (1031—1248)», in «Storia del mondo medievale», vol. V, 1999, pp. 865—896
  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120871734 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.