Альфонс XII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонс XII
ісп. Alfonso XII[1]
Alfonso XII de España - Eduardo Balaca - 1857.jpg
Король Іспанії
Правління 18741885
Попередник Амадей I
Наступник Альфонс XIII
Біографічні дані
Імена ісп. Alfonso Francisco de Asís Fernando Pío Juan María de la Concepción Gregorio Pelayo de Borbón y Borbón
Релігія католицька церква[2]
Народження 28 листопада 1857(1857-11-28)[3][4][…]
Королівський палац у Мадриді, Мадрид, Іспанія[1]
Смерть 25 листопада 1885(1885-11-25)[3][4][…] (27 років)
Ель-Пардо, Мадрид, Іспанія[7][1]
туберкульоз[1] і дизентерія
Поховання Королівська крипта (Ескоріал)[8]
Дружина Марія де лас Мерседес Орлеанська
Другий шлюб Марія Крістіна Австрійська
Діти Мерседес, Марія Тереза, Фернанд, Альфонс
Династія Бурбони
Батько Франсіско де Асіз Бурбон
Мати Ізабелла II
Нагороди
Royal Monogram of King Alfonso XII of Spain.svg
FirmaAlfonsoXii.JPG
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Альфонс XII (ісп. Alfonso XII; 28 листопада 1857 — 25 листопада 1885) — король Іспанії у 18771885 роках.

Молодість[ред. | ред. код]

Молодий інфант мав погані стосунки зі своєю матір'ю королевою Іспанії Ізабелою II. Психологічний стан його погіршувало знання того, що король-консорт Франсіско де Асіз Бурбон не був справжнім його батьком. У цей час у 1868 році відбулася іспанська революція. Монархію було повалено. 25 червня 1870 року в еміграції Ізабелла II зреклася своїх претензій на трон на користь Альфонса.

Альфонс пройшов навчання в навчальних закладах Парижа, Женеви, Відня. Влітку 1874 року Альфонс вступив до військової академії Сандхерст (Велика Британія). Там він заявив про ліберальні настрої та бажання бути конституційним монархом.

Король Іспанії[ред. | ред. код]

Хитка внутрішня політична ситуація в Іспанії викликала дедалі більше невдоволення населення. Нарешті, 29 грудня 1874 року, генерал Арсеніо Мартинес Кампос здійснив військовий путч, але відразу передав владу Кановасу — представнику Альфонса в Іспанії. Наступного дня Альфонс став королем Іспанії. У цей час тривала третя карлістська війна. У березні 1876 армія на чолі з Альфонсо XII повністю розгромила останні частини карлістів.

У лютому 1878 року укладено Санхонський мир, який дав перерву у тривалій війні з Кубою.

У 1883 році король здійснив поїздку по Європі — Німеччиною, Австрією, Бельгією. Альфонс XII зміг не допустити війни з Німеччиною через Каролінські острови — третейська комісія папи римського Лева XIII прийшла до висновку, що ця територія належить Іспанії.

За Альфонса XII затвердилася реставраційна або кановалиська система, коли почергово урядували дві партії.

Помер Альфонс XII 25 листопада 1885 року внаслідок дизентерії, хоча до цього багато років страждав на туберкульоз.[9]

Родина[ред. | ред. код]

  1. Дружина — Марія де ла Мерседес Монпансьє (1860—1878), дітей в них не було
  2. Дружина — Марія Крістіна (1858—1929), ерцгерцогиня Габсбург-Лотаринзька.

Діти:

  • Марія де ла Мерседес (1880—1904)
  • Марія Тереза (1882—1912)
  • Альфонс (1886—1941)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • M. Espadas, C. Seco y F. Villacorta, Alfonso XII y su época, Cuadernos de Historia 16, ISBN 84-85229-77-0 (ісп.)
Попередник
Амадей I
Lesser Royal Arms of Spain (1700-1868 and 1874-1930).svg Король Іспанії
1874-1885
Lesser Royal Arms of Spain (1700-1868 and 1874-1930).svg Наступник
Альфонс XIII
Попередник
Ізабелла II
Arms of the Kingdom of Jerusalem.svg Король Єрусалиму
1870-1885
титулярний
Arms of the Kingdom of Jerusalem.svg Наступник
Альфонсо XIII