Альфред Гальбан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфред Гальбан
Народився 22 вересня 1865(1865-09-22)[1][2][3]
Краків, Австрійська імперія
Помер 26 вересня 1926(1926-09-26)[1][3] (61 рік)
Львів, Польська Республіка
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Діяльність педагог, політик
Alma mater Ягеллонський університет
Заклад Ягеллонський університет
ЛНУ ім. І. Франка
ЧНУ імені Юрія Федьковича
Посада посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd[4]
Партія Польський клубd і Stronnictwo Prawicy Narodowejd
Батько Leon Blumenstok-Halband[5][4]
Діти Leon Halband
Нагороди
орден Залізної Корони Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Кавалер ордена Залізної Корони 3 класу командорський хрест ордена Франца Йосифа Ювілейна медаль 50 - річчя правління Франца Йосифа для для цивільних осіб і державних службовців Ювілейний хрест

CMNS: Альфред Гальбан у Вікісховищі

Альфред Гальбан (пол. Alfred Halban; 18651926, Львів) — польський історик права.

Біографія[ред. | ред. код]

Він був сином Леона Блюменстока, професора судової медицини. Навчався на юридичному факультеті Ягеллонського університету (разом з Владиславом Абрагамом і Освальдом Бальцером був учасником семінару, проведеного Міхалом Бобжинським), там же в 1889 році вивчав церковне право і в наступному році став доцентом Ягеллонського університету. У 1905 році переїхав до Львівського університету.

Був депутатом Буковинського крайового сейму (1904—1910) і Галицького Сейму (1908—1914), а в 1911—1918 роках — парламенту Австрії. У 1909 році став членом Львівського юридичного товариства.

Під час Першої світової війни організував у Відні три польські середні школи для польської молоді. Після того, як Польща відновила незалежність, став членом Законодавчого Сейму (1919), а також був ректором Львівського університету.

Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]