Альфред Захаревич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альфред Захаревич
Дата народження 26 серпня 1871(1871-08-26)
Місце народження Львів
Дата смерті 11 липня 1937(1937-07-11) (65 років)
Місце смерті Варшава
Працював у містах Львів
CMNS: Альфред Захаревич на Вікісховищі

Альфред Владислав Захаре́вич (пол. Alfred Władysław Zachariewicz; 26 серпня 1871, Львів — 11 липня 1937, Варшава) — польський, львівський архітектор, живописець[1] і підприємець.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Львові у сім'ї архітектора Юліана Захаревича. Навчався у Львівській гімназії ім. Франца Йосипа I, Вищій Реальній школі (18871890), у Львівській політехніці (18901895), Віденській політехніці (18951896). Асистент кафедри будівництва Львівської політехніки (18971900). Працював у проектному бюро Івана Левинського 18921901. Від 1899 року член Політехнічного товариства у Львові.[2] У 1902 заснував власне архітектурне бюро і будівельне підприємство у спілці з Юзефом Сосновським, за участю інженера Міхала Фінкельштейна. Після складення другого державного іспиту в Політехніці у 1903 отримав концесію на будівництво у Львові. У тому ж році заснував найбільшу в Галичині фабрику залізобетонних виробів, розгорнув діяльність у галузі промислового будівництва. До 1914 року, застосовуючи будівельні конструкції Франсуа Геннебіка фірма спорудила понад 200 мостів по всій Галичині. Фабрика знаходилась на Оболоні 3 (нинішня вулиця Залізнична).[3] 1910 року взяв участь у виставці польських архітекторів у Львові.[4] Був одним із засновників створеного в червні 1908 року «Кола польських архітекторів у Львові».[5] 26 листопада 1926 року обраний до правління Кола[6], перед Першою світовою війною очолював його президію.[7] Був одним із співвласників кондитерської фабрики «Dr. Jan Rucker i Sp.» на вулиці Замарстинівській у Львові.[8] 1929 року входив до складу журі конкурсу на проект будинку Міністерства закордонних справ Польщі.[9] Виконував обов'язки почесного консула Данії у Львові (19081914). Був одружений із Мартою Амме родом із Гамбурга. 1934 року виїхав до Варшави. Помер у Варшаві, похований там же на євангелістському цвинтарі.

Роботи Альфреда Захаревича[ред.ред. код]

  • Житловий будинок № 7 на вулиці Валовій у Львові.[10]
  • Вхідні ворота зі сторони Стрийського парку на Загальній крайовій виставці у Львові (1894).[11]
  • 18991900 — будинок на вул. Сикстуській 9 (Дорошенка).[12]
  • Будинок № 3 на вул. К. Танської 3, 1900 р. (Руданського).[12]
  • Архітектурна частина пам'ятника Станіславові Щепановському на Личаківському цвинтарі, спорудженого 1904 року. Скульптор Григорій Кузневич.[13]
  • 19041905 — будинок родини Бромільських на вул. Кшижовій 48 (нині вул. Чупринки). Фасад із рисами модернізованої готики і романського стилю. Пізніше належав Українському товариству допомоги інвалідам.[14]
  • 1905 — вілла на вул. Барвінських 10.[12]
  • 1905 — вілли на Метрологічній 2, 4 (1905).[12]
  • Конкурсний проект будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.[15]
  • Будівля «Польського академічного дому» в «закопанському стилі» на нинішній вулиці Герцена 7 (1906,1907).[16]
  • 1909 — Академічний дім єврейської студентської громади на нинішній вул. Ангеловича 28 у співавторстві з Юзефом Авіном. Нині це СПТУ № 1.[17]
  • Будинок Торгово-промислової палати на вул. Академічній 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові. Споруджено у 19071910, за проектом Захаревича, за участю архітектора Тадеуша Обмінського, після здобуття першої премії на конкурсі проектів.[18] Фотографії інтер'єрів будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року.[4]
  • Будинок страхової компанії Assicurazioni Generali di Trieste на вулиці Коперника, 3 у Львові. Спорудженню передували два проекти від 1908 і 1910 років, створені спільно з Юзефом Сосновським. Керував спорудженням Антоній Рудольф Фляйшль. Скульптурний декор Зигмунта Курчинського.[19]
  • Будинок Теодора Балабана на вулиці Галицькій, 21 у Львові. Спроектований спільно із Сосновським у 19081909 роках. Будівництво завершено 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. Дім є однією з найкращих пам'яток архітектури модерну у Львові.[20]
  • 19091911 — колишня бурса на вул. Й. Сліпого, 33, у співавторстві із Адольфом Піллером.[21]
  • Реконструкція та надбудова сходових кліток Великої міської синагоги, перебудова даху над ними. Проект створений 1910 року спільно з Юзефом Сосновським.[22]
  • 19091911 — будинок Акційного кооперативного банку на пл. Смольки 3 (нині пл. Григоренка).[23] Отримав другу нагороду на конкурсі проектів, однак прийнятий до реалізації.[24] Проект і модель будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року.[4]
  • 19121913 — дім Кредитного товариства землевласників на вулиці Коперника, 4.[25]
  • Міст через ріку Рибницю на дорозі КосівЯсенів.[26]
  • 19111912 перебудова головної будівлі фабрики консерв Зигмунта Рукера на Знесінні (вул. Б. Хмельницького).[27]
  • 19111913 — жіноча гімназія ім. З. Стшалковської на вул. Зеленій 22. Нині середня школа № 6.[28] В основу планування ліг проект Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського.[29]
  • Галицький акційний купецький банк на вулиці Галицькій, 19 у Львові. Проект, виконаний спільно із Сосновським, датується 1913 роком. Керував спорудженням Ян Шульц, який вніс зміни, затверджені додатковим планом 1916 року.[30]
  • 1914 — будівля XI гімназії. Нині школа № 17 на вул. Мельника 1, 3.[31]
  • Залізобетонні конструкції куполу, проект орнаментальних ліпних оздоб і розписів вестибюля, сецесійних інтер'єрів залів першого і другого класів Головного залізничного вокзалу у Львові.[32]
  • Залізобетонний фундамент пам'ятника Міцкевичу у Львові.[33]
  • Залізобетонний залізничний міст над вулицею Купільною (нині вул. Опришківська) у Львові. Збудований фірмою Захаревича і Сосновського за проектом інженера Єжи Венгерського.[34]
  • Пекарня «Меркурій» на вул. Городоцькій. Нині хлібозавод № 1.[35]
  • Взуттєва фабрика «Гафота» на вул. Жовківській 136 (нині Б. Хмельницького), спільно з інженером Станіславом Беньковським у 19121913.[36]
  • Реставрація інтер'єру костелу домініканців Львова спільно з Юзефом Сосновським у 1905-1914 роках.[37]
  • Вілла родини Юрашів на вулиці Горбачевського. Спроектована Адамом Мсцівуєвським на фірмі Захаревича і Юраша[38], збудована фірмою у 19291930 роках.[39]
  • Санаторій «Львігруд» у Криниці на вулиці Нітрібітта, 6. Споруджено за конкурсним проектом 1926 року, який здобув одне з трьох перших місць. Співавтор Євген Червінський.[40]

Нереалізовані проекти[ред.ред. код]

  • Конкурсний проект греко-католицької церкви у візантійському стилі 1902.[24]
  • Конкурсний проект будинку страхового товариства «Дністер» 1903.[24]
  • Конкурсний проект будинку Дирекції залізниць, що на нинішній вулиці Листопадового чину (друга нагорода). Співавтори проекту — Людвік Соколовський, Станіслав Пьотровський і Станіслав Фертнер.[41]
  • Проект будинку Банку крайового господарства і Міністерства публічних робіт у Варшаві. Четверта нагорода на конкурсі 1927 року. Співавтор Адам Мсцівуєвський.[42]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Архітектура Львова… — С. 396.
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97.
  3. Архітектура Львова… — С. 460.
  4. а б в Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  5. Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
  6. Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416.
  7. Архітектура Львова… — С. 404.
  8. Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 10 grudnia 1906. — № 561. — S. 9.
  9. Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 277.
  10. Архітектура Львова… — С. 483.
  11. Архітектура Львова… — С. 407.
  12. а б в г Архітектура Львова… — С. 482.
  13. Pomnik ś. p. Stanisława Szczepanowskiego // Słowo Polskie. — 4 listopada 1904. — № 519. — S. 6.
  14. Архітектура Львова… — С. 438.
  15. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26.
  16. Архітектура Львова… — С. 409, 434.
  17. Архітектура Львова… — С. 436.
  18. Архітектура Львова… — С. 415—417; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107.
  19. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 300. — ISBN 83-88372-29-7.
  20. Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 59—61.
  21. Архітектура Львова… — С. 435.
  22. Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 88—89. — ISBN 966-8849-30-2.
  23. Архітектура Львова… — С. 421.
  24. а б в Архітектура Львова… — С. 500.
  25. Архітектура Львова… — С. 420.
  26. Архітектура Львова… — С. 413.
  27. Архітектура Львова… — С. 463.
  28. Архітектура Львова… — С. 430.
  29. Lewicki J. Między tradycją… — S. 309—310.
  30. Вуйцик В. С. Вулиця Галицька… — С. 58.
  31. Архітектура Львова… — С. 429.
  32. Архітектура Львова… — С. 456—457.
  33. Архітектура Львова… — С. 504.
  34. Архітектура Львова… — С. 458.
  35. Архітектура Львова… — С. 461.
  36. Архітектура Львова… — С. 462.
  37. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 108.
  38. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926). Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 159. — ISSN 1234-6276.
  39. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 315. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  40. Lwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ISSN 1234-8600; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31.
  41. Архітектура Львова… — С. 501.
  42. Norwerth E. Konkurs na budowę gmachu Ministerstwa Robót Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 315—317, 320—321, 325.

Джерела[ред.ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Бірюльов Ю. О. Захаревич Альфред Владислав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 412—415. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  • Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — 336 с. — ISBN 978-966-7022-86-0.

Посилання[ред.ред. код]