Альфред Лотар Вегенер
Альфред Вегенер | |
---|---|
нім. Alfred Wegener | |
Народився |
1 листопада 1880[1][2][…] Берлін, Німецька імперія |
Помер |
листопад 1930 Гренландія, Королівство Данія[4] ·серцева недостатність |
Місце проживання |
![]() |
Країна |
![]() |
Діяльність | геолог, мандрівник-дослідник, астроном, метеоролог, викладач університету, polar explorer, фізик, географ, геофізик, кліматолог |
Alma mater | Гумбольдтський університет Берліна |
Галузь | геологія |
Заклад | Грацький університет |
Посада | професор |
Науковий керівник | Юліус Баушингер |
Відомі учні | Walter Findeisend |
Членство | Австрійська академія наук і schwarzburgd |
Відомий завдяки: | науковій розробці теорії дрейфу материків, дослідженням фізики атмосфери[en] |
У шлюбі з | Else Köppend |
Нагороди | |
Автограф |
![]() |
![]() |
А́льфред Ло́тар Ве́генер (нім. Alfred Lothar Wegener; 1 листопада 1880, Берлін[5] — листопад 1930, Гренландія[6]) — німецький метеоролог, геолог, геофізик та астроном, автор теорій руху літосферних плит та ударного походження кратерів на планетах земної групи. Професор університету в Граці (1924).[7]
Дитинство[ред. | ред. код]
Альфред Вегенер народився 1 листопада 1880 року[5] в сім'ї берлінського вченого[8][9] та священника.[8][10] Ще з дитинства він виявляв схильність до природничих наук,[11] складаючи разом з братом Куртом Вегенером географічні карти та вимірюючи глибини озер.[9] Навчався в «Кельнській гімназії» в Берліні, поєднуючи навчання з активними заняттями спортом.[11] У 1899 році з найкращим атестатом в класі закінчив гімназію і вступив до Берлінського університету імені Фрідріха Вільгельма[12] (нині університет імені Гумбольдта). Вибрана ним спеціальність — астроном. І хоча написану ним працю про рухи планет високо оцінили спеціалісти, найбільшим захопленням стала метеорологія. Особливо в цьому плані його цікавив острів Гренландія, тому у вільний час він займався підготовкою до полярних експедицій — робив великі лижні переходи, захопився ковзанярським спортом та конструював повітряні кулі та змії (адже саме за їх допомогою він збирався вивчати верхні шари атмосфери). Також у студентські роки брати Вегенери захопилися екскурсіями по горах Тіроля (східні Альпи).[13] Провчившись також (згідно з правилами тодішньої вищої німецької школи) по одному семестру в Гейдельберзькому та Інсбрукському (Австрія) університетах, в 1904 році Альфред захистив дисертацію і закінчив університет за спеціальністю астроном.
1904—1912[ред. | ред. код]
Після закінчення університету Альфред Вегенер працював разом із братом у Лінденберзькій аерологічній обсерваторії, де вони займалися дослідженням атмосфери літаючи на аеростатах.[14] У квітні 1906 року брати встановили світовий рекорд тривалості польоту на аеростаті.[15] Стартувавши під Берліном, вони рушили у північному напрямку, пролітаючи над Данією повернули на південь і приземлилися біля Франкфурта-на-Майні. Загалом політ зайняв 52,5 години (що на 17 годин був тривалішим від попереднього рекорду).[15]
Теорія руху літосферних плит[ред. | ред. код]
У січні 1912 року на засіданні Німецької геологічної асоціації Альфред Вегенер прочитав лекцію, присвячену теорії руху літосферних плит.[16]
Гренландія[ред. | ред. код]
Альфред Вегенер брав участь у трьох експедиціях по Гренландії в 1906, 1912 та 1930 роках. Під час останньої з них він і помер у віці 50 років.
Сучасні дослідження[ред. | ред. код]
На початку 1950-х років С. К. Рункорном з Кембриджського університету та в Імперського коледжу ім. Блекетта була започаткована нова наука про палеомагнетизм, в якій він видав дані на користь теорії Вегенера. До початку 1953 року зразки, взяті з Індії, показали, що країна раніше була в південній півкулі, як і передбачав Вегенер. До 1959 року теорія мала достатньо підтверджуючих даних про те, що континенти починають змінюватися, особливо в Сполученому Королівстві, де в 1964 році Королівське товариство провело симпозіум з цього питання[джерело?].
У 1960-х роках було відзначено кілька важливих подій у геології, зокрема, відкриття розширення морського дна та зони Вадаті-Беніофа, і це призвело до швидкого воскресіння гіпотези континентального дрейфу у вигляді його прямого нащадка, теорії тектоніки плит. Карти геоморфології океанічних поверхонь, створені Марі Тарп у співпраці з Брюсом Хезеном, були важливим внеском у початок зміни парадигми. Вегенера тоді було визнано батьком-засновником однієї з найважливіших наукових революцій 20-го століття.
З появою глобальної системи позиціонування (GPS) стало можливим безпосередньо вимірювати дрейфи континентів[джерело?].
Див. також[ред. | ред. код]
- 29227 Вегенер — астероїд, який було названо на честь науковця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Alfred Wegener — Інститут Альфреда Вегенера.
- ↑ а б Милановский, 2000, с. 11.
- ↑ Милановский, 2000, с. 178.
- ↑ Милановский, 2000, с. 140.
- ↑ а б Милановский, 2000, с. 13.
- ↑ а б dic.academic.ru
- ↑ pochemy.net
- ↑ а б Милановский, 2000, с. 18.
- ↑ Милановский, 2000, с. 19.
- ↑ Милановский, 2000, с. 20.
- ↑ Милановский, 2000, с. 25.
- ↑ а б Милановский, 2000, с. 27.
- ↑ Милановский, 2000, с. 79.
Література[ред. | ред. код]
- Милановский Е. Е. Альфред Вегенер (1880—1930). — Москва : Наука, 2000. — 239 с. — ISBN 5-02-002482-1.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Веґенер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
![]() |
Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 листопада
- Народились 1880
- Уродженці Берліна
- Померли 1930
- Померли в Данії
- Австрійські метеорологи
- Геофізики Німеччини
- Професори
- Німецькі геологи
- Кліматологи Німеччини
- Німецькі астрономи
- Німецькі палеонтологи
- Палеогеографи Німеччини
- Випускники Берлінського університету
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди на марках
- Члени Австрійської академії наук
- Науковці Грацького університету
- Померли від серцевої недостатності
- Науковці Марбурзького університету