Альфред Реньї

Альфред Реньї
угор. Rényi Alfréd
Народився	20 березня 1921(1921-03-20) Будапешт, Угорське королівство
Помер	1 лютого 1970(1970-02-01)[…] (48 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка
Поховання	Фаркашреті
Країна	Угорщина
Національність	євреї
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Університет Сегеда (1945) Будапештський університет (1944) Ленінградський державний університет (1947)
Галузь	математика
Заклад	Будапештський університет Дебреценський університет Угорська академія наук Будапештський університет
Науковий керівник	Frigyes Rieszd і Линник Юрій Володимирович
Аспіранти, докторанти	András Prékopad Gyula O. H. Katonad Lajos Takácsd János Komlósd Імре Чісар Janos Galambosd Bonifac Vazahabe Donatd Gábor J. Székelyd Istvan Berkesd Pál Medgyessyd
Членство	Угорська академія наук Інститут математичної статистикиd
У шлюбі з	Kató Rényid
Родичі	Franz Alexanderd, Bernhard Alexanderd і Ödön Schulhofd
Нагороди	Премія імені Кошута (1949) Премія імені Кошута (1954)
Висловлювання у Вікіцитатах  Альфред Реньї у Вікісховищі

Альфред Реньї (угор. Rényi Alfréd; 20 березня 1921, Будапешт, Угорщина — 1 лютого 1970, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський математик.

Життєпис

Народився в Будапешті в родині інженера-механіка Артура Реньї (до політики мадяризації імен — Розенталь, 1894—1950) і Барбари Александер (1899—1947). Онук філософа і літературного критика Бернарда Александера (справжнє ім'я Александер Маркус, 1850—1927), племінник психоаналітика Франца Александера. Навчався в Будапештському університеті, після закінчення якого 1944 року призваний на обов'язкову для чоловіків єврейського походження роботу в примусовому трудовому таборі, звідки втік незадовго до депортації. До закінчення війни переховувався в Будапешті, тоді як його батьків інтерновано в гетто.

Здобув докторський ступінь в Сегедському університеті; від 1949 року — професор Дебреценського університету; засновник Математичного інституту в Будапешті, який нині іменується Математичним інститутом Альфреда Реньї, де працюють близько 70 математиків; основні праці з теорії ймовірностей, теорії інформації, комбінаторики й теорії графів; у теорії інформації ввів спектр ентропій Реньї (однопараметричний), узагальнення ентропії Шеннона і розходження Кульбака — Лейблера, які породжують спектр індексів різноманітності і призводять до спектру фрактальних розмірностей; написав 32 статті спільно з Палом Ердеш, у найвідоміших із яких уводиться модель Ердеша — Реньї випадкових графів.

Відомі цитати

• «Якщо я відчуваю себе нещасним, я займаюся математикою, щоб стати щасливим. Якщо я щасливий, я займаюся математикою, щоб утримати щастя».
• «Математик — це автомат з переробки кави в теореми».

Публікації

• A. Rényi: Dialogues on Mathematics, Holden-Day, 1967.
• A. Rényi: A diary on information theory, Akadémiai Kiadó
• A. Rényi, Foundations of Probability,  Holden-Day, Inc., San Francisco, 1970, xvi + 366 pp
• A. Rényi, Probability Theory.  American Elsevier Publishing Company, New York, 1970, 666 pp.
• A. Rényi, Letters on Probability, Wayne State University Press, Detroit, 1972, 86pp.

Література

• Реньи А. . Письма о вероятности / Пер. с венг. Д. Сааса и А. Крамли под ред. Б. В. Гнеденко. — М. : Мир, 1970. Архівовано з джерела 19 квітня 2015
• Реньи А. . Трилогия о математике. — М. : Мир, 1980. — 376 с.