Альфред Рідль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Альфред Рідль
Alfred Riedl, Fußballtrainer, Österreich (02).jpg
Особові дані
Народження 2 листопада 1949(1949-11-02) (69 років)
  Відень, Австрія
Громадянство Flag of Austria.svg Австрія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Австрія «Тесдорф»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1967–1972 Австрія «Аустрія» (Відень) 98 (58)
1972–1974 Бельгія «Сент-Трюйден» 56 (33)
1974–1976 Бельгія «Антверпен» 54 (34)
1976–1980 Бельгія «Стандард» (Льєж) 106 (53)
1980 Франція «Мец» 19 (6)
1981–1982 Австрія ГАК (Грац) 42 (11)
1982–1984 Австрія «Вінер Шпорт-Клуб» 52 (15)
1984–1985 Австрія «Медлінг»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1975–1978 Австрія Австрія 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1986–1987 Австрія «Коттінгбрун»
1989–1990 Австрія «Вінер Шпорт-Клуб»
1990–1991 Австрія Австрія
1991–1993 Австрія «Фаворітнер»
1993–1994 Марокко «Олімпік» (Хурібга)
1994–1995 Єгипет «Замалек»
1997–1998 Ліхтенштейн Ліхтенштейн
1998–2001 В'єтнам В'єтнам
2001–2003 Кувейт «Аль-Сальмія»
2003–2004 В'єтнам В'єтнам
2004–2005 ПНА Палестина
2005–2007 В'єтнам В'єтнам
2008–2009 В'єтнам «Хайфонг»
2009–2010 Лаос Лаос
2010–2011 Індонезія Індонезія
2011–2012 Лаос Лаос (техн.дир.)
2012–2013 Бельгія «Візе» (мол.)
2013–2014 Індонезія Індонезія
2015 Індонезія ПСМ (Макасар)
2016 Індонезія Індонезія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Альфред Рідль (нім. Alfred Riedl, нар. 2 листопада 1949, Відень) — австрійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду клубу «Аустрія» (Відень), в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 98 матчах чемпіонату. За цей час двічі виборював титул чемпіона Австрії і одного разу став володарем Кубка Австрії. Рідль у складі віденської «Аустрії» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,59 голу за гру першості і в останньому сезоні з клубом, 1971/72, з 16 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату Австрії.

Згодом з 1972 по 1980 рік грав у складі бельгійських клубів «Сент-Трюйден», «Антверпен» та «Стандард» (Льєж). У новому чемпіонаті результативний нападник також був на провідних ролях, і двічі (у сезонах 1972/73 і 1974/75) ставав найкращим бомбардиром чемпіонату.

Сезон 1980/81 Рідль провів у французькому «Меці», після чого повернувся на батьківщину, де в 1981, виступаючи за ГАК (Грац), знову став володарем Кубка Австрії.

Завершував професійну ігрову кар'єру у клубах «Вінер Шпорт-Клуб» і «Медлінг», де грав до 1985 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

В квітні 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австрії в грі проти збірної Угорщини. Згодом, після невеликої перерви, у 1978 році провів ще три гри за збірну, які стали останнім для гравця.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1986 року, очоливши тренерський штаб аматорського клубу «Коттінгбрун», де пропрацював з 1986 по 1987 рік. Після цього працював у тренерському штабі рідної «Аустрії» (Відень), а також на запрошення свого співвітчизника Вальтера Скоцика[en] працював з молодіжною командою саудівського «Аль-Іттіхада». 1989 року став головним тренером команди «Вінер Шпорт-Клуб», тренував віденську команду один рік.

Після чемпіонату світу 1990 року він замінив Йозефа Гікерсбергера на посаді головного тренера збірної Австрії. Втім в кінці 1991 року він був звільнений, оскільки не зміг пройти кваліфікацію на Євро-1992. Всього під керівництвом Рідля австрійська команда провела 8 ігор, здобувши лише 1 перемогу, 3 нічиїх і зазнавши 4 поразки.

Після цього, попрацювавши на батьківщині зі скромним «Фаворітнером», Альфред відправився до Африки, де працював з «Олімпіком» (Хурібга), у складі якого став фіналістом Кубка Марокко 1993/94, а згодом прийняв пропозицію попрацювати в єгипетському клубі «Замалек», який вивів до фіналу Кубка африканських чемпіонів 1994 року.

У 1997–1998 роках був головним тренером збірної Ліхтенштейну, після чого протягом 3 років, починаючи з 1998 року, був головним тренером збірної В'єтнаму.

2001 року став головним тренером команди «Аль-Сальмія», з якою в тому ж році виграв Кубок Кувейту та Кубок наслідного принца Кувейту, а також став віце-чемпіоном країни. В наступні роки команда австрійця серйозних здобутків не отримала і після програного фіналу національного кубка у 2003 році Рідль повернувся до збірної В'єтнаму, яку з невеликою перервою на роботу зі збірною Палестини тренував до 2007 року. З в'єтнамцями взяв участь у домашньому Кубку Азії 2007 року, де допоміг збірній вперше в історії вийти до чвертьфіналу турніру. Втім наприкінці 2007 року, після невиразного виступу на футбольному турнірі на іграх Південно-Східної Азії він був звільнений і замінений португальським тренером Енріке Калішту.

У жовтні 2008 року він повернувся до В'єтнаму, щоб тренувати футбольний клуб «Хайфонг», проте вже наступного року був звільнений через низькі результати[1]. Натомість 9 липня 2009 року він став головним тренером збірної Лаосу, де пропрацював один рік[2].

4 травня 2010 року Альфред Рідль був названий новим головним тренером збірної Індонезії. В тому ж році він привів індонезійську команду до фіналу чемпіонату Південно-Східної Азії, де команда австрійського тренера програла Малайзії. Втім 13 липня 2011 року Рідль був звільнений[3] в результаті скандалу всередині Індонезійської футбольної асоціації[4]. Після цього Альфред працював технічним директором зі збірною Лаосу, а потім був керівником молодіжного відділу бельгійського клубу «Візе», поки у грудні 2013 року не повернувся до роботи зі збірною Індонезії, підписавши 3-річний контракт[5][6][7]. Його контракт був розірваний за взаємною згодою в кінці 2014 року, після того, як Індонезія не змогла вийти з групи на чемпіонаті Південно-Східної Азії 2014 року.

На початку 2015 року очолив індонезійський ПСМ (Макасар)[8], але у квітні того ж року подав у відставку через проблеми зі здоров'ям[9]. Натомість 2016 року Рідль втретє очолив збірну Індонезії, цього разу знову привів команду до фіналу чемпіонату Південно-Східної Азії, повторюючи результат 2010 року. Після того, як Індонезія поступилася Тайланду у фіналі, його контракт не був продовжений.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра
Клуб Сезон Ліга Кубки[10] Єврокубки[11] Разом
Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Аустрія (Відень) 1967/68 1 0 0 0 0 0 1 0
1968/69 19 19 4 2 1 0 24 21
1969/70 25 10 2 0 5 2 32 12
1970/71 29 13 5 7 6 4 40 24
1971/72 21 16 3 5 3 1 27 22
Разом 95 58 14 14 15 7 124 79
«Сент-Трюйден» 1972/73 26 16 3 1 0 0 29 17
1973/74 30 17 3 4 0 0 33 21
Разом 56 33 6 5 0 0 62 38
Антверпен 1974/75 34 28 7 5 4 1 45 34
1975/76 20 6 1 1 0 0 21 7
Разом 54 34 8 6 4 1 66 41
Стандард (Льєж) 1976/77 32 18 2 3 0 0 34 21
1977/78 31 19 4 4 6 1 41 24
1978/79 15 3 1 0 0 0 16 3
1979/80 27 13 4 1 6 2 37 16
Разом 105 53 11 8 12 3 128 64
Мец 1980/81 19 6 0 0 0 0 19 6
Разом 19 6 0 0 0 0 19 6
ГАК 1980/81 17 3 1 1 0 0 18 4
1981/82 25 9 4 3 2 1 31 13
Разом 42 12 5 4 2 1 49 17
Вінер Шпорт-Клуб 1982/83 25 6 1 0 3 0 29 6
1983/84 27 9 2 0 0 0 29 9
Разом 52 15 3 0 3 0 58 15
Медлінг 1984/85 0 0 2 1 - - 2 1
Разом 0 0 2 1 0 0 2 1
Всього за кар'єру 423 211 49 38 36 12 508 261

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Аустрія» (Відень): 1968–69, 1969–70
«Аустрія» (Відень): 1970–71
ГАК (Грац): 1980–81

Як тренера[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]