Альціон-галатея біяцький
| ?Альціон-галатея біяцький | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Рід: | Альціон-галатея (Tanysiptera) |
| Вид: | Альціон-галатея біяцький |
| Біноміальна назва | |
| Tanysiptera riedelii Verreaux, 1866 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tanysiptera riedelii |
 Віківиди: | Tanysiptera riedelii |
 ITIS: | 554629 |
 МСОП: | 22683587 |
 NCBI: | 2231544 |
Альціо́н-галатея біяцький[2] (Tanysiptera riedelii) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Індонезії[4].
Довжина птаха становить 36-37 см, враховуючи довгий хвіст, вага 55-72 г. Тім'я, лоб і шия яскраво-блакитні, верхня частина тіла темно-синя, хвіст і надхвістя білі. Центральні стернові пера видовжені, довші за крайні пера на 15-16 см, білі біля основи, блакитні в центральній вузькій частині, з білими широкими кінчиками. Нижня частина тіла біла. Дзьоб оранжево-червона, райдужки темно-карі, лапи зеленувато-сірі або охристі. У молодих птахів верхня частина тіла є більш темною, хвіст короткий, світлий, дзьоб темно-коричневий.
Біяцькі альціони-галатеї є ендеміками острова Біак[en]. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на берегах струмків і озер. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться комахами і червами, яких ловлять на землі.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Біяцьким альціонам-галанеям загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Tanysiptera riedelii. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Mayr, Ernst (1997). Evolution and the Diversity of Life: Selected Essays. Harvard University Press. с. 201—202. ISBN 978-0-674-27105-0. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
- C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |