Альціон мікронезійський
| ?Альціон мікронезійський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Вимерлий на волі (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Рід: | Чорнодзьобий альціон (Todiramphus) |
| Вид: | Альціон мікронезійський |
| Біноміальна назва | |
| Todiramphus cinnamominus (Swainson, 1821)[2] | |
| Синоніми | |
| Halcyon cinnamonina Halcyon cinnamomina Todirhamphus cinnamominus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Todiramphus cinnamominus |
 Віківиди: | Todiramphus cinnamominus |
 ITIS: | 692702 |
 МСОП: | 22725862 |
 NCBI: | 1006542 |
Альціо́н мікронезійський[3] (Todiramphus cinnamominus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[4]. Ендемік Гуаму[5]. Раніше вважався конспецифічним з рудоголовими і погнпейськими альціонами.
Довжина птаха становить 20 см, самці важать 56—62 г, самиці 58—74 г. Верхня частина голови рудувато-іржаста, на обличчі тонка зеленувато-чорна «маска», що переходить в чорну смугу на задній частині шиї. Спина темна, блискуча, синьо-зелена, крила і хвіст фіолетово-сині. Нижня частина тіла руда. Дзьоб чорний. У самиць живіт білий[6].
Підвид мікронезійського альціона T. c. miyakoensis, описаний японським орнітологом Нагаміці Куродою у 1919 році, відомий лише за голотипом, зібраним на острові Міяко у 1887 році[7]. Однак деякі орнітологи вважають цей підвид сумнівним. Якщо мікронезійські альціони дійсно мешкали на островах Міяко, то вони, імовірно, вимерли наприкінці XIX століття.
Мікронезійські альціони жили в мангрових і тропічних лісах Гуаму, на узліссях, кокосових плантаціях і в садах. Вони живляться комахами, зокрема прямокрилими і цикадами, а також дрібними ящірками. Гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 3 до 8 м над землею, в період з грудня по липень. Досягають статевої зрілості у віці 2 років, їхня загальна тривалість життя становить 15—20 років.
Мікронезійські альціони вимерли в дикій природі через появу на острові інтродукованих бурих бойг[8]. Востаннє в дикій природі вони спостерігалися у 1988 році, однак перед тим, у 1986 році науковцям вдалося спіймати 29 птахів. Орнітологи ведуть програму з підтримки і збільшення популяції мікронезійських альціонів. У 2008 році в неволі проживало 100 птахів цього виду, у 2013 році — 124 птахи, у 2016 році — 145 птахів. Планується реінтродукція мікронезійських альціонів у дику природу, зокрема на атол Пальміра.
- ↑ BirdLife International (2016). Todiramphus cinnamominus. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ William Swainson: Zoological illustrations. T. 2. 1821, ss. Pl 64 [text].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Micronesian Kingfisher. U.S. Fish & Wildlife Service. 21 czerwca 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 4 жовтня 2018.
- ↑ C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-eaters and Rollers. Bloomsbury Publishing, 2010, ss. 181–183.
- ↑ Nagamichi Kuroda. Description of three New Birds from the southern Islands of Japan. „Dobutsugaku zasshi”, s. 331, 1919.
- ↑ John R. Platt (27 listopada 2017). Extinct in the Wild But Still Flying: The Guam Kingfisher. The Revelator. Процитовано 5 października 2018.
- Micronesian kingfisher Naturalis; The Netherlands
- US Geological Survey — The Brown Treesnake on Guam.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |