Аль-Валід II ібн Язід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аль-Валід II ібн Язід
араб. الوليد بن يزيد
11-й Амір аль-мумінін і халіф Омеядського халіфату
743 — 744
Попередник: Хішам
Спадкоємець: Язід III
 
Народження: 706(0706)
Сирія
Смерть: 17 квітня 744(0744-04-17)
Тадмур
Причина смерті: загиблий у бою
Національність: Араб
Країна: Омеядський халіфат
Релігія: Іслам
Рід: Омеяди
Батько: Язід II ібн Абдул-Малік

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Аль-Валід II ібн Язід (араб. الوليد بن يزيد70617 квітня 744) — омеядський халіф. Успадкував трон від свого дядька Хішама.

Життєпис[ред. | ред. код]

Аль-Валід II здійнявся на престол після смерті Хішама 6 лютого 743 року. Окрім управлінських талантів, Аль-Валід був поетом – Ат-Табарі цитував кілька віршів халіфа.

Коли аль-Валід визначив двох своїх синів від рабині спадкоємцями, виникло значне напруження всередині родини, що призвело до вбивства правителя. Владу ж успадкував його двоюрідний брат Язід III.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Muhammad ibn Jarir al-Tabari. History, v. 26 "The Waning of the Umayyad Caliphate, " transl. Carole Hillenbrand, SUNY, Albany, 1989
  • Glubb, Sir John, The Empire of the Arabs. L: Hodder and Stoughton, 1963