Аль-Мунзір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аль-Мунзір
Народився 842
Кордова, Андалусія, Іспанія
Помер 888[1]
Bobastrod, Ардалес, Малага, Андалусія, Іспанія
Країна Аль-Андалус
Національність араб
Діяльність політик
Титул емір
Посада Emir of Cordobad
Термін 886888 роки
Попередник Мухаммед I
Наступник Абдаллах
Конфесія іслам
Рід Омеяди
Батько Мухаммед I
Брати, сестри Абдаллах Ібн-Мухаммед (кордобський)
Діти 8 синів та 5 доньок

Аль-Мунзір (*араб. المنذر‎, бл.842 —888) — 6-й емір Кордови у 886888 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

На чолі війська[ред. | ред. код]

Походив з династії Омеядів. Син еміра Мухаммеда I. Народився у Кордові в 842 році. Здобув гарну освіту. Замолоду вже очолював військові загони. У 852 році брав участь у придушенні повстання мосарабів в області Толедо. У 858 році очолив облогу цього міста, яке зрештою на почесних умовах здалося.

У 860 році разом з батьком брав участь у поході проти королівства Памплона. У 865—868 роках бився проти астурійського війська та роду Бану-Касі. У 865 році не зміг повністю перемогти Ордоньйо I, але завдав рішучої поразки Родріго, графу Бургоса і Кастилії.

У 870-х роках за дорученнями батька декілька разів виступав проти повсталого родича ібн-Марвана, але не зміг його здолати. У 878 році у битві при Вальдоморо зазнав нищівної поразки від Альфонсо III, короля Астурії, що призвело до втрати північних володінь емірату.

У 882 році виступив проти Бану-Касі, але не зміг захопити Сарагосу, лише декілька містечок, зрештою зазнав поразки у битві при Сельйоріго. У 884 році зумів відвоювати місто Бадахос у ібн-Марвана. У 886 році вирушив у похід проти береберського племені бану-раап. Під час походу довідався про смерть батька.

Володарювання[ред. | ред. код]

Урочистоті з сходження на трон відбулися 9 серпня 886 року. Новий емір підтвердив повноваження батьківських візирів Таммама ібн-Аміра аль-Такафі та Абу Марвана Абд аль-Маоіка ібн-Дхавара. Втім незабаром еміра було вягнуто до палацових інтриг.

Продовжив боротьбу проти ібн-Марвана та Омара ібн-Хафсуна, але не досяг значних успіхів, відвоювавши лише незначні землі. В цей же час відправляв війська до Галісії й проти Іспанської марки, прикордонні області яких були сплюндровані. Але емір не домігся розширення володінь.

У 887 році знову рушив проти ібн-Хафсуна. У 888 році взяв в облогу Бобастро, під час якої помер, мовжливо отруєно братом Абдаллахом, який успадкував трон.

Зовнішність і характер[ред. | ред. код]

Арабські історики надають опис аль-Мунзіра як високого зросту, смуглявого, кучерявого. Обличчя поцятковане, наче від віспи, фарбував волосся хною. Відзначають його жорстоку вдачу, мужність. Також був відомий як здібний військовик.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arnold Hottinger: Die Mauren. Arabische Kultur in Spanien. Wilhelm Fink Verlag, 1995. ISBN 3-7705-3075-6
  • André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin,‎ 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)
  • Rafael Altamira, il califfato occidentale, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515
  1. а б Аль-Мондиръ // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 2. — С. 5–6.