Аль-Мутамід (емір Севільї)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аль-Мутамід
араб. أبو القاسم المعتمد على الله محمد بن عبَّاد
Al-Mu'tamid ibn Abbad by Khalil Gibran.png
Народився 1040[1][2]
Бежа
Помер 1095[1][2]
Aghmatd, Провінція Аль-Хаузd, Марокко[2]
Країна Аль-Андалус
Місце проживання Ishbiliyad
Діяльність поет, письменник, політик
Знання мов арабська[1]
Жанр поезія
Титул король
Посада король і emir of Sevilled
Конфесія іслам
Рід Аббадити
Батько Аббад II (емір Севільї)[2]
Родичі Zaida of Sevilled
У шлюбі з Al-Rumaikiyyad
Діти Buthaina bint al-Mu'tamid ibn Abbadd і Abu Nasr al-Fath al-Ma'mund
Див. також: Аль-Мутамід

Мухаммад ібн Аббад ібн Ісмаїл аль-Лахмі Аль-Мутамід (араб. المعتمد محمد ابن عباد بن اسماعيل اللخمي‎‎; 1040 — 1095) — 3-й емір Севільської тайфи в 10691090 роках. Почесне ім'я Аль-Мутамід перекладається як «Той, хто сподівається». Відомий також як Мухаммад II.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Аббадитів. Другий син Аббада II, еміра Севільської тайфи. Народився 1040 року в Бежа, отримавши ім'я Мухаммад. У 1053 році після страти старшого брата Ісмаїла оголошений спадкоємцем, а його візирем та вихователем став поет Ібн Аммар. Їх разом було відправлено до міста Сілб. Зрештою Мухаммад потрапив під вплив свого візиря, в якого закохався. Щоб покласти цьому край батько відправив Ібн Аммара у заслання.

1069 року після смерті батька успадкував трон. Він повернув Ібн Аммара зі заслання, призначивши того спочатку валі Сілби, трохи згодом великим візирем та командувачем війська.

Дірхем Аль-Мутаміда

Продовжив політику розширення родинних володінь. 1070 року розпочав з Толедською тайфою боротьбу за Кордову. Спочатку захопив Кордовську тайфу, але 1075 року втратив її.

Водночас 1072 року надав допомогу Гарсії II. королю Галісії, у війні проти Альфонсо VI Леонського.

Спробував захопити Гранаду, але марно. Також втрутився у боротьбу за трон в Бадахоській тайфі, підтримавши претендента Мухаммада. У 1078 році було захоплено Мурсійську тайфу. Того ж року знову відвоював Кордову. Того ж року проти Аль-Мутаміда виступило кастильське військо. Лише погодившись на збільшення сплатити данини удвічі емір Севільї відвернув плюндрування своїх володінь. Невдовзі великий візир Ібн Аммар спробував стати незалежним правителем в Мурсії, але його було швидко подолано. Тому він втік до Сарагоси.

У 1082 році фактично припинив сплату данини Кастилії. У відповідь король Альфонсо VI підступив до Севільї і 3 дні облягав її, але аль-Мутамід зумів відбити наступ.

1085 року Аль-Мутамід об'єднався з емірами Альмерії, Гранади, Баходоса і Валенсії у війні проти Альфонсо VI, короля Кастилії. Було запрошено на допомогу Юсуфа ібн Ташфіна, правителя Альморавідів. Але проти цього виступив син Аль-Мутаміда — Ар-Рашид.

1086 року війська Севільської тайфи брали участь у битві при Саграхасі, де коаліція тайф і Альморавідів завдали поразки кастильському війську. Того ж року Аль-Мутаміду було передано колишнього візиря Ібн Аммара, якого перед тим було взято в полон. За наказом еміра того було страчено.

1087 року війська Кастилії знову виступили проти Севільї, захопивши фортецю Аледо. Аль-Мутамід знову звернувся по допомогу до Альморавідів. Також прибули війська Гранадської тайфи. Бойові дії поновилися 1088 року.

1090 року Юсуф ібн Ташфін почав захоплення тайф Аль-Андалуса. Аль-Мутамід деякий час чинив опір, але зрештою 1091 року наказав здати фортецю Алькасар в Севільї. Його було відправлено до Агмати (поблизу Марракешу), де колишній емір помер 1095 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Був відомим поетом того часу. Створив в Севільї поетичний гурток, членами якого були Ібн Хамдіс, Ібн аль-Лаббана, Ібн Зейдун. також емір був покровителем географа Аль Бекрі і астроном Аз-Заркалі.

Родина[ред. | ред. код]

  • Ар-Рашид (д/н—1091)
  • Абу Насир аль-Фатах аль-Мамун (д/н—1090)
  • Зайда (1070—1093/1107), конкубіна Альфонсо VI, імператора всієї Іспанії
  • Факр ад-Даула

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • María Jesús Rubiera Mata: Algunos problemas cronológicos en la biografía de al-Mu‘tamid de Sevilla: la conquista de Silves y el matrimonio con Rumaykiyya. Actas de las Jornadas de Cultura Árabe e Islámica (1978), 1981, ISBN 84-7472-029-X, с. 231—236
  • Hagerty ed., Miguel José (1979). Poesia / Al-Mutamid. Barcelona: Antoni Bosch.
  • Reilly, Bernard F. (1988). The Kingdom of Leon-Castilla under King Alfonso VI, 1065—1109. Publisher: Princeton University Press.