Аль-Мутеваккіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аль-Мутеваккіль
араб. أبو الفضل جعفر المتوكل على الله
Dinar of Al-Mutawakkil, AH 232-247.jpg
Динар Аль-Мутеваккіля
Ім'я при народженні جعفر بن محمد المعتصم بالله
Народився 822(0822)
Багдад
Помер 11 грудня 861(0861-12-11)
Самарра
·вбивство
Громадянство Багдадський халіфат
Національність араб
Діяльність письменник
Титул халіф
Термін 847—861 роки
Попередник Аль-Ватік
Наступник Аль-Мунтасір
Конфесія іслам
Рід Аббасиди
Батько Аль-Мутасім
Мати Шуджа
Брати, сестри  • Аль-Ватік
У шлюбі з 5 дружин
Діти 5 синів

Аль-Мутеваккіль (*822 —11 грудня 861) — 10-й володар багдадського халіфату в 847861 роках. Його тронне ім'я перекладається як «Той, хто покладається на Бога». Повне ім'я — Абу'л-Фадл Джа'фар ібн-мухаммед аль-Мутасім аль-Мутеваккіль Алаллах.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Аббасидів. Син майбутнього халіфа аль-Мутасіма та хорезмійки Шуджи. Народився у 822 році у Багдаді. Про його освіту та будь-яку діяльність у молоді рокинічого невідомо. Вперше з'являється після смерті брата аль-Ватіка.

У 847 році після раптової смерті халіфа аль-Ватіка Джа'фар зумів при підтримці тюркської гвардії домогтися влади в обхід сина попередника. Він прийняв ім'я аль-Мутеваккіль. Новий халіф почав з перевірки ведення справ в халіфаті і запроторив до в'язниці впливових сановників попередника на чолі із візирем Мухаммеда ібн аль-Зайята, якого було страчено. Водночас намагався обмежити вплив тюркської гвардії, утворивши загони з нубійців. У 848 році було відправлено в хадж хаджиба і голову тюркської гвардії Ітаха, але в дорозі того схоплено, а потім страчено.

При цьому халіф змінив релігійну політику. Так, він скасував всі дебати щодо Корану. Доволі швидко при дворі набрали сили фанатичні хадисити та улеми, яких аль-Мутеваккіль на відміну від попередників не контролював та не обмежував у діях. У 848 році розпочалося будівництво Великої мечеті Самарри (було завершено у 852 році, натепер частина Світової спадщини ЮНЕСКО). У 849 році оголосив старшого сина Мухаммеда спадкоємцем трону.

У 850 році він відновив розпорядження про відзнаки (жовті каптур і пояс), які повинні були носити на одязі християни і юдеї. За наказом халіфа в Багдаді було знищено 2 церкви. Також за наказом аль-Мутеваккіля почалося жорстоке переслідування шиїтів, мечеті яких було знищено. У 851 році догмат про створення Корану, підтриманий халіфом ал-Мамуном, було визнаний єрессю, а верховного каді Ахмеда ібн Абу Дуада (прихильника мутазилізму) — зміщений з посади. Також було скасовано міхну — випробування віри для факігів (правознавців), яке полягало в тому, що благочестя підтверджувалося визнанням створення Корану. Заборонялося поклоніння святим, усі прощі, окрім хаджжу до Мекки.

У 851 році повстали вірмени, яких підтрима Ісхак ібн Ісмаїл, емір Тіфліса. Проте у 852 році війська халіфа придушили це повстання, спаливши Тіфліс. Того ж року візантійських флот вплюндрувати узбережжя дельти Нилу. У 854 році почалося повстання в Сирії, центром якого стало місто Хомс. Лише у 855 році вдалося його придушити. У 855—856 роках вирувала повстання у Верхньому Єгипті, яке лише за допомогою додаткових сил вдалося подавити. У 856 році підтверджено мирний договір з Візантійською імперією. При цьому фактично повністю незалежними стали Аглабіди (володіли Туніс, Триполітанією, Сицилією), Тулуніди (володіли Єгиптом), міцнили своє становище Тахіриди в північному та східному Ірані, Марвеннахрі.

Потім халіф запросив з Мерву Мухаммеда ібн Абдаллаха, який належав до Тахіридів, на посаду валі Багдада і Ірака. Мухаммед передав управління провінцією брату і з'явився до місця призначення. У 860 році халіф переселився в новий палац, названий на його імені Джафарійєю. Але, змінивши порядок спадкування на користь молодшого сина Зубайра, халіф спровокував палацовий заколот, який очолили один з військовиків-мамлюків — Васіф аль-Фат, у якого халіф мав намір конфіскувати майно. Халіфа було вбито в 861 році. Новим володарем став старший син аль-Мунтасір.

Характер[ред. | ред. код]

Відомий своїм дивними вчинками, екзальтованістю. так, наказавши влаштувати великий бенкет, аль-Мутеваккіль наказав, щоб усе було жовтим: одяг на гостях, волосся — у танцівниць, їжа, посуд, вода у фонтанах. При цьому відрізнявся жорстокістю до ворогів, інтриганів та крадіїв.

Родина[ред. | ред. код]

  • Мухаммед (837—862), 11-й халіф у 861—862 роках
  • Талха (842—891), регент халіфату у 870-=891 роках
  • Ахмад (842—892), 15-й халіф у 870—892 роках
  • Зубайр (847—869), 13-й халіф у 866—869 роках
  • аль-Муайяд (д/н—866)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Anna Akasoy, Stefan Georges (Hrsg.): Muhammad ibn 'Abdallah al-Bazyar — Das Falken- und Hundebuch des Kalifen al-Mutawakkil. Ein arabischer Traktat aus dem 9. Jahrhundert. Akademie-Verlag, Berlin 2005, ISBN 3-05-004199-4.
  • Tabari, La Chronique (Volume II, L'âge d'or des Abbassides), Éd. Actes-Sud (ISBN 978-2-7427-3318-7)
  • Kennedy, Hugh (2006). When Baghdad Ruled the Muslim World: The Rise and Fall of Islam's Greatest Dynasty. Cambridge, MA: Da Capo Press. ISBN 978-0-306814808.