Перейти до вмісту

Аль-Ханса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аль-Ханса
араб. الخنساء Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася575[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Неджд, Саудівська Аравія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла645[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Неджд, Саудівська Аравія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання моварабська Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриSakhr ibn ʿAmrd Редагувати інформацію у Вікіданих

Тумадір бінт Амр бін аль-Харіс бін аль-Шарід аль-Сулмія (араб. تماضر بنت عمرو بن الحارث بن الشريد السُلمية), зазвичай називають просто аль-Ханса (арабська الخنساء, що означає «кирпата», арабський епітет , що означає газель і слугує метафорою краси) — одна з найвпливовіших поетес доісламського та раннього ісламського періодів,[2] представниця племені Сулайм, що жило на Аравійському півострові у VII столітті.

У її часи роль жінки-поетеси полягала в тому, щоб писати елегії для померлих і виконувати їх для племені на публічних усних змаганнях. Своїми елегіями аль-Ханса завоювала повагу та славу на цих змаганнях, і її вважають найкращою авторкою арабських елегій та однією з найвидатніших і найвідоміших арабських поетес усіх часів і народів.[3][4] У 629 році вона відправилася в Медину з депутацією від свого клану і після зустрічі з ісламським пророком Магометом прийняла нову релігію. Пізніше її поезію записали мусульманські вчені, які вивчали незмінену арабську мову її часу, щоб пояснити мову ранніх ісламських текстів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Аль-Ханса народилася і виросла в Неджді на Аравійському півострові в заможній родині племені Сулайм і була дочкою глави клану аль-Шарід.[4] За сучасними та пізнішими судженнями, вона була найвпливовішою жінкою-поетесою свого часу. У доісламському суспільстві роль жінки-поетеси, як-от аль-Ханси, полягала в складанні елегій для одноплемінників, які полягли на полі бою. Її слава головним чином ґрунтується на елегійній поезії, написаній для двох братів, Сахра і Муавії, які загинули в племінних сутичках племені Сулейм з племенами Мурра і Асад, що відбулися ще до ісламу.

У 612 році її брата Муавію було вбито членами іншого племені. Аль-Ханса наполягала на тому, щоб її брат Сахр помстився за смерть Муавії, що він і зробив. Сахр був поранений і через рік помер від ран. Аль-Ханса оплакувала смерть двох братів у поезії, написавши понад сотню елегій лише про них двох[4]. Вона почала здобувати популярність завдяки своїм елегійним композиціям, особливо завдяки її потужним концертам.[4] Арабський поет-сучасник ан-Набіга сказав їй: «Ти найкращий поет серед джинів і людей» (арабська إنك أشعر الجن والإنس).[5] Подібним чином в іншому анекдоті розповідається, що ан-Набіга сказав аль-Хансі: «Якби Абу Басір[6] вже не декламував мені, я б сказав, що ти найбільший поет серед арабів. Іди, бо ти найбільша поетеса серед тих, у кого є груди».[7] Вона відповіла: «Я теж найбільший поет серед тих, хто має яєчка».[8]

Вона була сучасницею пророку Магомета і згодом прийняла іслам.[4] Кажуть, що Магомет просив її прочитати для нього кілька своїх віршів, і він із задоволенням слухав її. Щоразу, коли вона робила паузу після читання, він жестом наказував їй продовжувати і казав: «Продовжуй, Ханса!»[9][10][11][12] Магомет навіть оцінював аль-Хансу над Імру аль-Кайсом, найвідомішим поетом класичної арабської традиції, як особу з більшими поетичними здібностями.[13]

Вона була одружена щонайменше двічі, мала шестеро дітей, усі вони також були поетами, та згодом прийняли іслам.[4] Четверо з них, Язід, Муавія, Амр і Амра, були вбиті в битві при Кадісії. Коли вона отримала цю звістку, вона нібито сказала: «Хвала Богу, що вшанував мене їхньою мученицькою смертю. І я маю надію від Господа мого, що він возз'єднає мене з ними в оселі свого милосердя» (араб. الحمد لله الذي شرفني بقتلهم، وأرجو من ربي أن يجمعني بهم في مستقر رحمته).[14]

Вона померла в 645[15] або 646 р.[16]

Поезія та значення в історії арабської літератури

[ред. | ред. код]

Вірші аль-Ханси короткі й позначені сильним традиційним почуттям відчаю через безповоротну втрату життя. Окрім її поетичного таланту, її значення полягає в тому, що вона піднесла ранню арабську елегійну традицію до рівня поезії карид, а не саддж або раджаз. Її стиль і експресія, що забезпечили їй першість у цьому жанрі, стали стереотипом у пізнішій поезії ритха. Як видатна поетеса і жіноча постать в історії арабської літератури, позиція аль-Ханса є унікальною.[17] Пізніше елегії Аль-Ханси були зібрані Ібн ас-Сіккітом (802—858 рр. н. е.), літературознавцем ранньої епохи Аббасидів. Збереглася майже тисяча рядків її поезій.[18][17]

Видання та переклади

[ред. | ред. код]
  • James Montgomery, Loss Sings, The Cahiers Series, 32 (Sylph Editions, 2019), ISBN 1909631272
  • У 2021 році було оголошено, що Ясмін Сіл перекладатиме твір аль-Ханси англійською мовою для серії «Бібліотека арабської літератури» («Library of Arabic Literature»)[19].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Al-Khansāʾ | Arab poet. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 30 серпня 2020.
  3. ↑ Classical Arabic Literature: A Library of Arabic Literature Anthology. New York: New York University Press. 2013.
  4. ↑ а б в г д е Ghada Hashem Talhami (2013). Historical Dictionary of Women in the Middle East and North Africa (англ.). Scarecrow Press. с. 202. ISBN 978-0-8108-6858-8.
  5. ↑ Ibn Qutaybah (1987). al-Shiʿr wa-al-shuʿarāʾ (араб.). Beirut: Dār ʾAḥyāʾ al-ʿUlūm. с. 218.
  6. ↑ Asha. The Great Soviet Encyclopedia. 1979.
  7. ↑ Butrus al-Bustānī (1968). Udabā' al-Arab fi al-Jāhiliya wa sadr al-Islām (араб.). ktab INC. с. 209.
  8. ↑ Hasna Reda Makdashi (2008). Arab Women Writers A Critical Reference Guide, 1873-1999 (англ.). American University in Cairo Press. ISBN 978-977-416-146-9.
  9. ↑ Ahmad Fariq, Khurshid (1972). History of Arabic Literature: Volume 1. Vikas Publications. с. 106. ISBN 9780706901795.
  10. ↑ Ibn al-Athir, Ali. Asad al-Ghabah fi Ma'rifat al-Sahabah. Beirut: Dar al-Kutub al-'Ilmiyah. с. 7:90.
  11. ↑ Ibn Hajar al-'Asqalani, Ahmad. Al-Isabah fi Tamyiz al-Sahabah. Beirut: Dar al-Kutub al-'Ilmiyah. с. 8:110.
  12. ↑ Ibn 'Abd al-Barr, Yusuf. Al-Isti'ab fi Ma'rifat al-Ashab. Dar al-Jayl. с. 1827.
  13. ↑ Smith, Bonnie G. (2008). The Oxford Encyclopedia of Women in World History: Volume 3. Oxford University Press. с. 18. ISBN 9780195148909.
  14. ↑ Al-Dughmi, Muhammad Rakan (1985). Al-Tajassus wa ʾaḥkāmuhu fī al-sharīʿah al-ʾislāmīyah (араб.). Beirut: Dār al-salām. с. 193.
  15. ↑ Fair, C. Christine (15 грудня 2018). In Their Own Words: Understanding Lashkar-e-Tayyaba (англ.). Oxford University Press. с. 133. ISBN 978-0-19-006203-3.
  16. ↑ Gioseffi, Daniela (2003). Women on War: An International Anthology of Women's Writings from Antiquity to the Present (англ.). Feminist Press at CUNY. ISBN 978-1-55861-409-3.
  17. ↑ а б Lynx Qualey, Marcia (30 серпня 2020). Sunday Classics: Al Khansa, the 'Greatest Among Those with Breasts' (& Testicles, Too). ArabLit & ArabLit Quarterly (англ.). Процитовано 30 серпня 2020.
  18. ↑ Al-Khansa' | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 30 серпня 2020.
  19. ↑ 'Yasmine Seale to Translate Al-Khansa for LAL Series', ArabLit Quarterly (31 July 2021).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аль-Ханса&oldid=44869523