Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алідіус Вармольдус Альбертус Чарда ван Старкенборг Стахауер
нід. Alidius Warmoldus Lambertus Tjarda van Starkenborgh Stachouwer
Алідіус Вармольдус Альбертус Чарда ван Старкенборг Стахауер
Алідіус Вармольдус Альбертус Чарда ван Старкенборг Стахауер
Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер в 1935 році.
Прапор
Прапор
 60-й Генерал-губернатор Голландської Ост-Індії
16 вересня 1936 — 8 березня 1942
Монарх: Вільгельміна
Попередник: Боніфацій Корнеліс де Йонге
Наступник: Губертус ван Мук (в. о.)
 
Народження: 7 березня 1888(1888-03-07)
Гронінген, Нідерланди
Смерть: 16 серпня 1978(1978-08-16) (90 років)
Вассенаар, Нідерланди
Поховання: The Hague (Westduin) General Cemeteryd
Країна: Нідерланди
Освіта: Гронінгенський університет
Рід: Tjarda van Starkenborghd
Батько: Edzard Tjarda van Starkenborgh Stachouwerd[1]
Нагороди:
Resistance Star East Asia Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева Командор ордена Нідерландського лева Лицар ордена Нідерландського лева Grand Cross of the Order of Orange-Nassau Officer of the order Orange-Nassau

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер (нід. Alidius Tjarda van Starkenborgh Stachouwer; 7 березня 1888 — 16 серпня 1978) — нідерландський політик, шістдесятий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії. Він був останнім офіційно призначеним генерал-губернатором Ост-Індії.

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер навчався в Гронінгенському університеті. В листопаді 1915 року він одружився на Крістині Марбург, дочці американського посла в Бельгії Теодора Марбурга.[2] В 1915 році він вступив на дипломатичну службу. До Другої світової війни він був королівським комісаром в Гронінгені (1925–33) і посланцем в Брюсселі (1933–36). 16 вересня 1936 року він став генерал-губернатором Голландської Ост-Індії.

Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер. Колекція Музею тропіків

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Коли 14 травня 1940 року Нідерланди капітулювали перед Німеччиною ван Старкенборг Стахауер оголосив в Ост-Індії військовий стан, наказав захопити 19 німецьких вантажних суден і інтернувати всіх німецьких громадян. [3]

В грудні 1941 року, коли Японія почала наступ в Тихому океані, 93000 нідерландських і 5000 американських, британських і австралійських солдат захищали Ост-Індію.

15 лютого 1942 року японські бомбардувальники атакували Батавію. Уряд був змушений евакуюватись до Бандунґа. В неділю, 8 березня, генерал-лейтенант Хітосі Імамура зустрівся з ван Старкенборгом і встановив крайній срок для безумовної капітуляції. На наступний день генерал-губернатор наказав нідерландським і союзним військам зупинити вогонь.[4][5]

Чарда ван Старкенборг Стахауер, його родина і інші урядовці і військові були взяті в полон. На пропозицію японців залишитись під домашнім арештом з особливими умовами він відмовився. він був розлучений з дружиною Крістиною й дочками Крістиною Якобою та Франческою Теодорою, яких розмістили в іншому таборі. [6]

Згодом він був переведений в табір в Манчжурії неподалік міста Ляоюань, де він утримувався разом з іншими важливими в'язнями, такими як американський генерал Джонатан Вейнрайт. Він був звільнений 16 серпня 1945 року.[7]

Повоєнне життя[ред. | ред. код]

Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер повернувся до Нідерландів. Він віхилив пропозицію королеви Вільгельміни повернутися на посаду гунерал-губернатора, оскільки в 1942 році королева пообіцяла Індонезії самоуправління. Він був нідерландським послом у Франції (1945–48), а згодом представником Нідерландів в НАТО.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  2. ↑ McNeil, Virginia Yerby, The Baltimore Sun Magazine, (Baltimore, Maryland). 10 February 1946, page 1 and 15, accessed 10 November 1946, at https://www.newspapers.com/clip/14929884/ and https://www.newspapers.com/clip/14929888/
  3. ↑ "Dutch Indies on War Basis," Oakland Tribune, 10 May 1940, p. D-15
  4. ↑ "Dutch at Java Pledge to 'Fight on to the Death'", The Lowell Sun, 9 March 1942, p. 1
  5. ↑ "Americans Surrender", The Lowell Sun, 9 March 1942, p. 1
  6. ↑ TJARDA OF STARKENBORGH STACHOUWER, jhr (нід.). www.inghist.nl. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 17 травня 2021.
  7. ↑ "Parachutists Rescue Wainwright From Enemy Prison Camp," Fresno Bee Republican, 20 August 1945, p1

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алідіус_Чарда_ван_Старкенборг_Стахауер&oldid=41061694