Аліса (герцогиня Глостерська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аліса
англ. Princess Alice, Duchess of Gloucester
Princess Alice, Duchess of Gloucester.jpg
Coat of Arms of Alice, Duchess of Gloucester.svg
 
Освіта: Malvern St James[d]
Народження: 25 грудня 1901(1901-12-25)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство або Кенсінгтонський палац, Кенсінгтон і Челсі, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство
Смерть: 29 жовтня 2004(2004-10-29)[4][1][…] (102 роки)
Лондон, Велика Британія
Громадянство: Велика Британія
Віросповідання: англіканство
Батько: John Montagu Douglas Scott, 7th Duke of Buccleuch[d]
Мати: Lady Margaret Alice Bridgeman[d][5]
У шлюбі з: Prince Henry, Duke of Gloucester[d]
Діти: Prince William of Gloucester[d] і Річард Віндзор
Нагороди:
Дами Великого Хреста ордена Британської імперії дама Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена Дами Великого Хреста ордена Лазні‎ Order of the Crown of India

Медіафайли у Вікісховищі?

Принцеса Аліса, герцогиня Глостерська (англ.  Princess Alice, Duchess of Gloucester, в дівоцтві Монтегю-Дуглас-Скотт (англ.  Montagu Douglas Scott); 25 грудня 1901, Вестмінстер, Лондон29 жовтня 2004, Кенсінгтонський палац, Лондон) — дружина, а потім вдова Генрі, герцога Глостерського, третього сина короля Георга V і Марії Текської, брата королів Едуарда VIII і Георга VI. Як виняток, після смерті чоловіка їй було надано титул принцеси Великої Британії. Одна з двох членів королівської сім'ї Великої Британії (іншою була королева-мати Єлизавета), яка прожила понад 100 років.[6]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Аліса Кристабель Монтегю-Дуглас-Скотт народилася 25 грудня 1901 року в Монтегю-хаус у Вестмінстері, в одному з районів Лондона. Її батьком був Джон Монтегю-Дуглас-Скотт, 7-й герцог Баклю і 9-й герцог Квінсберрі, матір'ю — леді Маргарет Бріджмен.[7] Леді Аліса по лінії батька була нащадком англійського короля Карла II. Новонародженій дівчинці батьки дали друге ім'я Кристабель на знак того, що вона народилася у переддень Різдва.[8] Аліса більшу частину дитинства провела в маєтках родини в різних регіонах Великої Британії.[9][10][11]

Шлюб[ред. | ред. код]

У серпні 1935 року Аліса побралася з принцом Генрі Великобританським, герцогом Глостерським.[12][13] Він був третім сином короля Георга V і його дружини королеви Марії Текської. Він був братом короля Едуарда VIII і Георга VI, а також дядьком королеви Єлизавети II. Генрі і Аліса одружилися 6 листопада 1935 року у Букінгемському палаці. Проведення весілля було заплановано у Вестмінстерському абатстві, але 19 жовтня помер батько нареченої, стан короля також був дуже важким. Весілля вирішили провести у більш вузькому колі. Серед гостей на весіллі були присутні король і королева, сестра леді Ангела Скотт, племінниця леді Елізабет Скотт, Клер Філіппс, Енн Хокінс, племінниці чоловіка принцеси Єлизавета і Маргарет Йоркські, двоюрідна сестра чоловіка леді Маргарет Кембриджська.[14] Через два місяці 20 січня 1936 року король Георг V помер. Королем став брат Генрі - Едуард.

Маєток Барнвелл Манор

Спочатку подружжя жило в Олдершоті, де її чоловік проходив військову службу. Після зречення у грудні 1936 року короля Едуарда VIII Генрі залишив службу і став більше часу приділяти громадським обов'язкам.[15] Подружжя почало проживати у Сент-Джеймському палаці в Лондоні, а у 1938 році придбали маєток Барнвелл Манор у Нортгемптонширі. У них народилося двоє синів:

  • Вільям Глостерський (18 грудня 1941 — 28 серпня 1972) — загинув в авіаційній катастрофі, одружений не був;
  • Річард, герцог Глостерський (нар. 26 серпня 1944) — наступний герцог Глостерський.
Герцог і герцогиня Глостер зі своїми двома синами Вільгельмом (стоячи) і Річардом в Канберрі

Виконуючи свої королівські обов'язки, герцог і герцогиня багато подорожували. Під час Другої світової війни герцогиня працювала в Червоному хресті та Ордені Святого Іоанна. Аліса стала головою Жіночого допоміжного військово-повітряного корпусу (WAAF) у 1939 році як старший контролер.

Коли WAAF були перетворені у Жіночі королівські військово-повітряні сили (WRAF) у 1949 році, вона була призначена на посаду головнокомандувача повітряних сил (еквівалент віце-маршала повітряних сил у звичайних ВПС) 1 лютого 1949 року.[16] Вона була підвищена до маршала повітряних сил 1 вересня 1968,[17] і головного маршала повітряних сил в ВПС 23 лютого 1990 року[18] Вона також виконувала обов'язки заступника королеви Єлизавети, дружини Георга VI у корпусі медсестер Лондона.[19]

З 1945 по 1947 Аліса разом з чоловіком жила в Канберрі, столиці Австралії, де її чоловік був призначений генерал-губернатором. Герцогиня Глостерська була полковником близько десятка полків Великої Британії, серед яких Шотландський полк Borderers. Нортгемптонширский полк, Другий Англійський східний полк, Королівський полк Англії, полк Королівських гусар, Королівський Ірландський Рейнджерс-полк.

Подальше життя[ред. | ред. код]

Герцогиня у формі коменданта Жіночої авіації.
Подружжя на австралійській марці, 1945

28 серпня 1972 року її старший син Вільям загинув в авіаційній катастрофі. Спадкоємцем став молодший син Річард.

10 червня 1974 року її чоловік помер. Після його смерті королева Єлизавета II дала своїй тітці титул Її Королівська Високість Аліса, герцогиня Глостер, а також, як виняток, надала їй титул принцеси Великої Британії, який раніше отримували лише принцеси за народженням.

У 1981 році були опубліковані мемуари принцеси, під назвою Спогади принцеса Аліса, герцогиня Глостер. У 1991 році вона випустила книгу знову, як спогади про дев'яноста років. У 1994 році, із-за фінансових проблем, принцеса Аліса переїхала з маєтку Барнвелл Садибі в Кенсінгтонський палац, де вона стала жити з сином і невісткою. У 1999 році було оголошено, що принцеса Аліса більше не може виконувати громадські обов'язки за межами Кенсінгтонського палацу.

У грудні 2001 року вона разом з родиною відзначала свій сторічний ювілей. Це було останнє публічної виступ герцогині Глостер (а також останній виступ принцеси Маргарет, сестри королеви Єлизавети II, яка помре 9 лютого 2002 року). Після смерті у віці 101 року королеви-матері Єлизавети, принцеса Аліса стала найстарішим членом британської королівської сім'ї.

21 серпня 2003 року герцогиня Глостер стала найстарішим членом британської королівської сім'ї за всю історію.

Аліса померла 29 жовтня 2004 року у сні в Кенсингтонському палаці. Її похорон відбувся 5 листопада в каплиці Святого Георгія у Віндзорі. Була похована поряд із чоловіком і старшим сином на королівському цвинтарі Фрогмор. У жалобній процесії взяла участь королева Єлизавета II та інші члени королівської родини.[20][21]

Титули та нагороди[ред. | ред. код]

Титули[ред. | ред. код]

  • 25 грудня 1901 — 5 листопада 1935: Леді Аліса Монтегю-Дуглас-Скотт
  • 6 листопада 1935 — 10 червня 1974: Її Королівська Високість Герцогиня Глостерская
  • 10 червня 1974 — 29 жовтня 2004: Її Королівська Високість Принцеса Аліса, герцогиня Глостер

Нагороди[ред. | ред. код]

Велика Британія[ред. | ред. код]

Зарубіжні

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Влтер Монтегю-Дуглас-Скотт, 5-й герцог Баклю
(англ. Walter Montagu Douglas Scott, 5th Duke of Buccleuch)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Вільям Монтегю-Дуглас-Скотт, 6-й герцог Баклю
(англ. William Montagu Douglas Scott, 6th Duke of Buccleuch)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Шарлотта Фінне
(англ. Lady Charlotte Thynne)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Джон Монтегю-Дуглас-Скотт, 7-й герцог Баклю
(англ. John Montagu Douglas Scott, 7th Duke of Buccleuch)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Джеймс Гамільтон, 1-й герцог Аберкорн
(англ. James Hamilton, 1st Duke of Abercorn)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Луїза Гамільтон
(англ. Lady Louisa Hamilton)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Луїза Рассел
(англ. Lady Louisa Russell)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Принцеса Аліса (герцогиня Глостерська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Орландо Бріджмен, 3-й граф Бредфорд
(англ. Orlando Bridgeman, 3rd Earl of Bradford)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Джордж Бріджмен, 4-й граф Брэдфорд
(англ. George Bridgeman, 4th Earl of Bradford)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Селін Луїза Форестер
(англ. Selina Louisa Forester)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Маргарет Бріджмен
(англ. Lady Margaret Bridgeman)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Річард Ламлі, 9-й граф Скарбро
(англ. Richard Lumley, 9th Earl of Scarbrough)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Іда Френсіс Анабелла Ламлі
(англ. Lady Ida Frances Annabella Lumley)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Фредеріка Марія Аделіза Драммонд
(англ. Frederica Mary Adeliza Drummond)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129544310 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk/1673159.stm
  5. Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  6. Princess Alice, Duchess of Gloucester – Charities and patronages. The British Monarchy. Архів оригіналу за 16 February 2009. Процитовано 18 May 2015. 
  7. Princess Alice, Duchess of Gloucester – Childhood and early life. The British Monarchy. Архів оригіналу за 16 February 2009. Процитовано 18 May 2015. 
  8. Duchess of Gloucester, Princess Alice (1983). The Memoirs of Princess Alice, Duchess of Gloucester (вид. Hardcover). London: Harper Collins. 
  9. Vickers, Hugo. Princess Alice, Duchess of Gloucester. The Independent (UK). Процитовано 14 December 2017. 
  10. Princess Alice, Duchess of Gloucester. Telegraph (UK). Процитовано 14 December 2017. 
  11. Davies, Caroline (13 December 2001). Royal Family throws early 100th birthday party for princess who hated society life. The Daily Telegraph. Процитовано 30 May 2018. 
  12. Принцеса Аліса, герцогиня Глостер, Спогади про дев'яносто років, Лондон: Collins & Brown Ltd., 1991, с. 138.
  13. British Engagement Rings, Part 2. The Royal Order of Sartorial Splendor. 8 February 2013. Процитовано 15 November 2018. 
  14. Принцеса Аліса, герцогиня Глостер, Спогади про дев'яносто років, Лондон: Collins & Brown Ltd., 1991, с. 138.
  15. Princess Alice, Duchess of Gloucester – Marriage and family. The British Monarchy. Архів оригіналу за 16 February 2009. Процитовано 18 May 2015. 
  16. The London Gazette: (Supplement) no. 38684. p. 3851. 9 August 1949.
  17. The London Gazette: (Supplement) no. 44671. p. 9773. 6 September 1968.
  18. The London Gazette: no. 52060. p. 2649. 26 February 1990.
  19. Princess Alice, Duchess of Gloucester – Charities and patronages. The British Monarchy. Архів оригіналу за 16 February 2009. Процитовано 18 May 2015. 
  20. Princess Alice, Duchess of Gloucester – Later years and death. The British Monarchy. Процитовано 18 May 2015. 
  21. Oldest British royal dies at 102. BBC. 30 October 2004. Процитовано 26 May 2018. 
  22. Viewing Page 3729 of Issue 34406. London-gazette.co.uk. 8 June 1937. Архів оригіналу за 2012-09-18. Процитовано 27 December 2011. 

Література[ред. | ред. код]

  • The Royal Encyclopedia / Ronald Allison and Sarah Riddell, eds. — L.: Macmillan, 1991. — ISBN 0-333-53810-2.
  • Marlene A. Eilers. Queen Victoria ' s Descendants. — N. Y.: Atlantic International Publishing, 1987. — ISBN 91-630-5964-9.
  • Princess Alice, Duchess of Gloucester. The Memoirs of Princess Alice, Duchess of Gloucester. — L.: Collins, 1983. — ISBN 0-00-216646-1.
  • Princess Alice, Duchess of Gloucester. Memories of Ninety Years. — L.: Collins & Brown Ltd, 1991. — ISBN 1-85585-048-6.