Аліф

Алі́ф (араб. الألِف; ’аліф) — перша літера арабської абетки. Її вживають для позначення довгого звука /aː/ або (рідше) гортанного зімкнення. Крім того, якщо слово починається з беззвучного приголосного, то перед ним з'являється аліф, який позначатиме короткий «і» (іноді, в наказовій формі — звук «у»).

В ізольованій та кінцевій позиціях аліф має вигляд ﺍ; в серединній та початковій позиціях — ﺎ.

Аліф належить до місячних літер.

Літері відповідає число 1.

В перській мові ця літера має назву алеф (перс. الِف), звучить як [ɒ] або передає гортанне зімкнення [ʔ].

В юнікоді

Юнікод	U+0627
Ім'я в юнікоді	ARABIC LETTER ALEF
HTML	ا
ISO 8859-6	0xc7

Див. також

Посилання

Арабська абетка. Звучання арабських приголосних та коментарі до їхньої вимови [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Арабська абетка. Коментарі до складних звуків [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
The Persian alphabet (الِفـباى فارسى) [Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Persian Alphabet (Alefba) [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)