Аліче Рорвахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аліче Рорвахер
італ. Alice Rohrwacher
Alice Rohrwacher (cropped).jpg
Аліче Ровахер (2012)
Дата народження 29 грудня 1981(1981-12-29) (40 років)
Місце народження Ф'єзоле, Провінція Флоренція, Тоскана, Італія[1]
Громадянство Італія Італія
Професія кінорежисерка, сценаристка
Alma mater Туринський університет
Роки активності 2005наш час
IMDb ID 3114621
Срібна стрічка (2011)
de.wikipedia.org/w/index.php?title=Alice_Rohrwacher&oldid=181547255
Commons-logo.svg Аліче Рорвахер у Вікісховищі

Алі́че Рорва́хер (італ. Alice Rohrwacher; нар. 29 грудня 1982, Ф'єзоле, Тоскана, Італія) — італійська кінорежисерка та сценаристка. Лауреатка низки престижних міжнародних та національних фестивальних та професійних кінонагород.

Біографія[ред. | ред. код]

Аліче Рорвахер народилася 29 грудня 1982 року у Ф'єзоле (Тоскана, Італія). Мати Аліче — Анналіса Джульєтті — має італійське походження, а батько Рейнгард — німець.[2] Старша сестра Аліче — акторка Альба Рорвахер.[3] Юнацькі роки Аліче провела в Кастель-Джорджо, на батьківщині своєї матері.[2]

По закінченню середньої школи Аліче Рорвахер вступила до Туринського університету, де вивчала літературу та філософію, а пізніше продовжила своє навчання на сценариста в Школі Голдена в Турині.[4] Після здобуття вищої освіти виступала сценаристом, асистентом режисера і оператором у декількох документальних стрічках.[4]

У 2011 році Рорвахер зняла за власним сценарієм свій перший повнометражний ігровий фільм «Небесне тіло», який був представлений у програмі Двотижневика режисерів на Каннському Міжнародному кінофестивалі[3] та отримав «Срібну стрічку» Італійського національного синдикату кіножурналістів за режисерський дебют.

Наступною роботою Аліче Рорвахер стала стрічка «Дива» (2014), головну роль у якій зіграла її сестра Альба Рорвахер. Фільм був показаний на Каннському кінофестивалі, де отримав «Гран-прі журі».[5] У цьому ж році Аліче випустила фільм під назвою «9х10 дев'яносто», який був представлений на Венеційському кінофестивалі і на Фестивалі італійського кіно в Токіо.

У 2018 році в італійський прокат вийшов черговий фільм Рорвахер «Щасливий Ладзаро». Як і попередні роботи режисерки, стрічка була показана в конкурсі Каннського кінофестивалю, де отримала премію в номінації «Найкращий сценарій». У 2019 році фільм був номінований у 9-ти категоріях на здобуття італійської національної кінопремії Давид ді Донателло, у тому числі за «Найкращий фільм» та за «Найкращу режисерську роботу».[6][7]

Наприкінці червня 2018 року Аліче Рорвахер стала членом американської Академії кінематографічних мистецтв і наук.[8]

У 2019 році Аліче Рорвахер увійшла до складу журі основної конкурсної програми 72-го Каннського міжнародного кінофестивалю, очолюваного мексиканським кінорежисером та сценаристом Алехандро Гонсалесом Іньярріту.[9]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2007 році Аліче Рорвахер народила дочку Аніту.[10]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2011 Небесне тіло Corpo celeste Так Так
2014 Дива́ Le meraviglie Так Так
2014 9х10 дев'яносто 9x10 novanta Так Так
2018 Щасливий Ладзаро Lazzaro felice Так Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Аліче Рорвахер[11] (Список не є вичерпним)
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль міжнародний кінофестиваль
2011 Золота камера Небесне тіло Номінація
Приз Міжнародної конфедерації кінематографічного мистецтва (CICAE) Номінація
2014 Palme-d-or.png Золота пальмова гілка Дива Номінація
Гран-прі журі Нагорода
2018 Найкращий Щасливий Ладзаро Номінація
При за найкращий сценарій Нагорода
Фестиваль італійського кіно в Аннесі
2011 Приз Міжнародної конфедерації кінематографічного мистецтва (CICAE) Небесне тіло Нагорода
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2011 Срібна стрічка найкращому новому режисерові Небесне тіло Нагорода
2014 Найкращий режисер Дива Номінація
Найкращий сценарій Номінація
2018 Найкращий фільм Щасливий Ладзаро Номінація
Премія Давид ді Донателло
2012 Найкращий новий режисер Небесне тіло Номінація
2019 Найкращий фільм Щасливий Ладзаро Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Премія «Золота хлопавка»
2012 Найкращий перший фільм Небесне тіло Нагорода
2015 Найкращий сценарій Дива Номінація
Кінофестиваль у Гетеборзі
2012 Нагорода за найкращий дебют Небесне тіло Нагорода
Кінофестиваль в Абу-Дабі
2014 Чорна перлина — «Нові горизонти» Дива Нагорода
Міжнародне товариство кіноманів
2014 Приз журі Дива Нагорода
2018 Найкращий режисер Щасливий Ладзаро Нагорода
2019 Найкращий оригінальний сценарій Номінація
Кінофестиваль у Мар-дель-Плата
2014 Найкращий фільм Дива Номінація
Найкращий сценарій Нагорода
Мюнхенський кінофестиваль
2014 Приз CineVision найкращого нового режисера Дива Нагорода
2018 Приз ARRI/OSRAM за найкращий міжнародний фільм Щасливий Ладзаро Номінація
Європейський кінофестиваль у Севільї
2014 Спеціальний приз журі Дива Нагорода
Єрусалимський міжнародний кінофестиваль
2018 Приз «У дусі свободи» Щасливий Ладзаро Нагорода
Кінофестиваль у Сіджасі
2018 Приз за найкращий фільм Щасливий Ладзаро Номінація
Спеціальний приз журі Нагорода
Нагорода журі Carnet Jove Нагорода
Премія Жозе Луїса Гарнер від критиків Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
2018 Золотий Г'юго за найкращий фільм Щасливий Ладзаро Нагорода
Премія Європейської кіноакадемії
2018 Найкращий європейський фільм Щасливий Ладзаро Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарист Номінація
Нагорода «European University Film Award» Нагорода
Роттердамський міжнародний кінофестиваль
2019 Приз молодіжного журі Щасливий Ладзаро Нагорода
Премія «Сан Жорді»
2019 Найкращий іноземний фільм Щасливий Ладзаро Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Catalog of the German National Library
  2. а б Gabriele Anselmi. "Il successo delle nostre figlie ci riempie di gioia". Annalisa e Reinhard Rohrwacher emozionati dalle Meraviglie di Alice. Parlano i protagonisti del film. OrvietoNews.it/ (італ.). 26 травня 2014. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 20.02.2019. 
  3. а б Fulvia Carrara. Rohrwacher, sorelle d'arteche non si incontrano mai. La Stampa (італ.). 22.04.2011. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 20.02.2019. 
  4. а б Fabio Secchi Frau. Alice Rohrwacher. MYmovies.it (італ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 20.02.2019. 
  5. Anna Maria Pasetti. Cannes 2014, i vincitori: a Rohrwacher il Grand Prix. Palma d’oro a ‘Winter Sleep’. Il Fatto Quotidiano (італ.). 24.05.2014. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 20.02.2019. 
  6. Vittoria Scarpa. Dogman leads the nominations for the 2019 David di Donatello Awards. Cineuropa (англ.). 19.02.2019. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 20.02.2019. 
  7. David di Donatello 2019: le candidature. Vanityfair.it (італ.). 19.02.2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 20.02.2019. 
  8. Gregg Kilday. Academy Invites Record 928 New Members. The Hollywood Reporter (англ.). 25.06.2018. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 20.02.2019. 
  9. The Jury of the 72nd Festival de Cannes. Festival-Cannes.com (англ.). 29.04.2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 30.04.2019. 
  10. Sara Faillaci. La terra delle Meraviglie di Alice (e Alba) Rohrwacher. Vanityfair.it/ (італ.). 20 червня 2014. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 20.02.2019. 
  11. Нагороди та номінації Аліче Рорвахер на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]