Алія аль-Хусейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алія Баха ад-дін Тукан
араб. علياء بھاء الدين طوقان
араб. علياء بهاء الدين طوقان
Алія Баха ад-дін Тукан араб. علياء بھاء الدين طوقان‎
1976 рік
Coat of arms of Jordan.svg
Орден Йорданського Хашимітського королівства

Час на посаді:
24 грудня 1972 — 9 лютого 1977
ПопередникМуна аль-Хусейн
НаступникНур аль-Хусейн[en]

Народився25 грудня 1948(1948-12-25)
Каїр
Помер9 лютого 1977(1977-02-09) (28 років)
Амман
БатькоБаха ад-дін Тукан
МатиХаннах Хашем
ЧоловікХусейн бен Талал
Дітисин: Алі бін аль-Хусейн
дочка: Хайя бінт аль-Хусейн

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Алія Баха ад-дін Тукан (араб. علياء بھاء الدين طوقان‎), або королева Алія аль-Хусейн (араб. علياء الحسين‎ 25 грудня 1948, Каїр, Єгипет — 9 лютого 1977, Амман, Йорданія) — королева Йорданії, третя дружина йорданського короля Хусейна бен Талала, представниця роду Тукан, який керував санджаком Наблус[en] в Османській імперії, дочка дипломата Бахи ад-діна Тукана.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство і юність[ред. | ред. код]

Алія Баха ад-дін Тукан народилася в Каїрі 24 грудня 1948 в сім'ї дипломата Бахи ад-діна Тукана і Ханнах, уродженої Хашем. По лінії батька вона походила зі знатного палестинського роду Тукан, чиї представники правили санджаком Наблус у Палестині за часів Османської імперії. Ще до народження дочки сім'я переїхала з Наблуса в Ас-Сальт до Йорданії. Батько майбутньої королеви вступив на дипломатичну службу до Абдулли ібн Хуссейна, короля Йорданії. Алія народилася, коли він служив послом Йорданії в Єгипті[1][2].

Майбутній чоловік вперше побачив її, коли їй був рік. Принц Хусейн бен Талал, якому було тринадцять років, навчався в коледжі Вікторії в Александрії[en] і під час канікул проживав у резиденції посла в Каїрі. Дитинство і юність Алії пройшли при дипломатичних місіях Йорданії в Єгипті, Туреччині, Великій Британії, США та Італії, куди сім'я переїжджала слідом за батьком[2][3][4].

У Лондоні вона навчалася в приватній школі. У Римі вивчала політологію в ​​Центрі Джона Феліче[en] — філії Університету Лойоли в Чикаго[en], який закінчила зі ступенем бакалавра. У Нью-Йорку вступила до Хантерського коледжу, який закінчила зі ступенем магістра зі зв'язків з громадськістю та ступенем бакалавра з психології[2].

Алія вела спортивний спосіб життя, сподівалась стати дипломатом, проте випадкова зустріч з королем Хусейном бен Талалом на чужому весіллі кардинально змінила її життя. Монарх був одружений другим шлюбом, але до часу їх зустрічі, відносини між ним і дружиною охолонули. Хусейн став залицятися до Алії[2][5].

1971 року, слідом за сім'єю, вона повернулася з Нью-Йорка до Аммана, де влаштувалася на роботу у відділ зі зв'язків з громадськістю авіакомпанії «Royal Jordanian». Через два місяці король звернувся до неї з проханням очолити комітет з підготовки першого Міжнародного чемпіонату з водних лиж в Акабі, спонсором якого була авіакомпанія в якій працювала Алія. Змагання пройшло у вересні 1972 року. У грудні того ж року Хусейн і Алія одружилися[2][6].

Королева Йорданії[ред. | ред. код]

Алія заснувала Офіс Її Величності королеви Йорданії і стала першою королевою Йорданії, що займала активну громадську позицію. Особливу увагу вона приділяла фінансуванню проектів у галузі соціального розвитку, захисту прав і здоров'я жінок і дітей, насамперед сиріт та безпритульних. За її правління підвищився рівень надання послуг у медичних установах країни, діти з бідних сімей змогли реалізувати своє право на освіту, у країні було побудовано мережу бібліотек[2].

Підтримуючи розвиток національної культури, Алія сприяла заснуванню Національної фольклорної трупи, Художньої галереї, що нині носить її ім'я, Джерашського фестивалю мистецтв[2].

4 квітня 1974 за активної участі королеви прийнято закон, який надав жінкам Йорданії виборче право і право бути обраними до парламенту. Однак дію цього закону було призупинено через відсутність парламентського життя в Йорданії від 1974 до 1989 року[2].

Одразу після заміжжя, 24 грудня 1972 року Алія отримала Велику стрічку і Ланцюг Ордену Хусейна ібн Алі і Велику спеціальну зірку Ордену Відродження. У 1976 році королева отримала японський Орден Дорогоцінної корони I ступеня і австрійську Велику почесну зірку «За заслуги перед Австрійською Республікою»[7].

Королева Алія аль-Хусейн загинула в результаті аварії вертольота, повертаючись до Аммана після візиту в шпиталь Тафілех на півдні Йорданії, 9 лютого 1977[8]. Її поховали на королівському кладовищі при резиденції Аль-Маквар[en]. Над місцем поховання королеви побудували усипальницю[9]. На честь королеви названо міжнародний аеропорт в Аммані. У Йорданії її ім'я носять також кілька благодійних, медичних та освітніх установ[10].


Шлюб, титули, нащадки[ред. | ред. код]

Через чотири місяці після заручення, 24 грудня 1972 року, в Аммані відбулася приватна церемонія одруження між Алією Бахою ад-дін Тукан і Хусейном бен Талалом (14.11.1935 — 7.2.1999), королем Йорданії, сином Талала ібн Абдалли, короля Йорданії та Зейн аль-Шараф Талал[en] з роду шерифів і великих візирів Османської імперії[11]. Титул та ім'я Алії Бахи ад-дін Тукан після заміжжя — королева Алія аль-Хусейн. У цьому шлюбі народилося двоє дітей:

1976 року королівська пара удочерила дівчинку-палестинку Абір Мухаїсен[en] (нар. 1973), яка стала сиротою після авіакатастрофи в таборі біженців-палестинців під Амманом в Йорданії[13].

Примітки[ред. | ред. код]

Відеозаписи[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]