Алі (колак Вадаї)
| Алі I | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1874 |
| Країна | Вадаї |
| Діяльність | правитель |
| Титул | колак |
| Термін | 1858—1874 роки |
| Попередник | Мухаммад аль-Шаріф |
| Наступник | Юсуф I |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Аль-Аббасі |
| Діти | Мухаммад аль-Шаріф |
Алі I (д/н— 1874) — 13-й колак (правитель) султанату Вадаї в 1858—1874 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Аль-Аббасі. Старший син колака Мухаммада аль-Шаріфа. 1858 року посів трон. Спочатку спрямував зусилля на завершення боротьби за незалежність від Дарфурського султанату, яка, незважаючи на успіхи батька, поновилася. У 1860-х років домігся остаточного визнання з боку Дарфура незалежності Вадаї.
Активно втручався у внутрішні справи сусідів — Борну і Багірмі. Продовжив політику грабіжницьких та людоловських походів на південний схід. Йому також довлеося придушуватися повстання арабського племені махамід на півночі та арабські племена сходу.
1871 року прийняв в своєму палаці в Абеше німецького мандрівника Густава Нахтігаля. Того ж року вдерся до Багірмі, де переміг та повалив мбанго Абдул-Рахмана III. При цьому сплюндрував його столицю Масенью, де захопив від 20 до 30 тис. полонених, перетворених на рабів. Серед захоплених була робина мбанго, зокрема Гауранг, який було відправлено до Уарі. Новим правителем Багірмі Алі I поставив Абу-Секкіна.
В подальшому продовжив грабіжницькі походи на південь та схід від Багірмі. Помер 1874 року. Трон спадкував його син Юсуф I.
Джерела[ред. | ред. код]
- Nachtigal, Gustav (1971). Sahara and Sudan: Tripoli and Fezzan, Tibesti or Tu. University of California Press. ISBN 978-0-520-01789-4.
- Azevedo, Mario Joaquim (1998). Roots of Violence: History of War in Chad. Psychology Press. ISBN 978-90-5699-582-9. Retrieved 2013-03-28.
- O'Fahey, Rex S. (2008). The Darfur Sultanate: A History. Columbia University Press. ISBN 978-0-231-70038-2