Алі II (емір Тбілісі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алі II

Алі II (д/н — 1032) — 12-й емір аль-Тефеліса у 9811032 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Джаффаридів. Син еміра Джафара II. Спадкував владу 981 року. Загалом продовжував внутрішню і зовнішню політику попереднкиів.

Найбільшу загрозу становив Баграт III, що зміг об'єднати Абхазію і Тао-Кларджеті. В боротьбі з ним союзником виступив кахетінський еріставі Давид I. Згодом також Алі II визнав зверхність Гянджинського емірату.

Став останнім тбіліським еміром, від панування якого збереглися карбовані срібні дирхеми. При цьому карбував їх зі своїм ім'ям та ім'ям багдадського халіфа ат-Таї, навіть після повалення того. Ймовірно 1010 року визнав зверхність Баграта III. також згадується у грамоті Мелхіседека I, католикоса Картлі, де йдеться, що Алі II скасував податки на свою користь, які раніше бралися з Мцхетського собору.

Остання письмова згадка про Алі II відноситься до 1011 року. Втім вважається, що він панував до 1032 року. Йому спадкував син Джафар III.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Suny, Ronald Grigor (1994), The Making of the Georgian Nation: 2nd edition, p. 30. Indiana University Press, ISBN 0-253-20915-3