Перейти до вмісту

Амалицький Володимир Прохорович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амалицький Володимир Прохорович
Народився1 (13) липня 1860 Редагувати інформацію у Вікіданих
Старики, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 (28) грудня 1917 (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кисловодськ, Georgievsky districtd, Кавказька губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпалеонтолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпалеонтологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВаршавський університет[1]
Warsaw Polytechnic Instituted[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор
Аспіранти, докторантиPavel Aleksandrovich Pravoslavlevd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnna Amalitskayad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Володи́мир Про́хорович Амали́цький (*13 липня 1860, Старики — †28 грудня 1917) — український геолог та палеонтолог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в с. Старики, тепер Коростенського району на Житомирщині. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Магістр мінералогії та геогнозії університету з 1883. Того ж року почав працювати консерватором (куратором) колекцій Геологічного кабінету університету (нині Палеонтологічний і стратиграфічний музей університету).

Був (з 1890) професором університету і політехнічного інституту в Варшаві. Вивчав переважно кам'яно-вугільні і пермські відклади в Північній Росії та Україні (Донбас). Брав участь (1883—1886) в геолого-ґрунтознавчій експедиції В. В. Докучаєва в Нижегородській губернії.

В 1890 заручився з Анною Курдюмовою (в шлюбі Амалицькою), в 1992 захистив докторську дисертацію. З 1895 працював у басейні Північної Двіни разом з дружиною (яка робила замальовки та описувала скам'янілості), де зробив значне відкриття — фауна пермських наземних рептилій, подібні до фауни пермських відкладів Південної Африки, що в подальшому дало теорію що в пермський період - існував один суцільний континент, що обєднював Південну Африку з Росією.

Входив до складу Комісії з утворення Імператорського Миколаївського Саратовського Університету.

З 1908 року — директор Варшавського політехнічного інституту.

Праці

[ред. | ред. код]

Опублікував понад 40 праць, в тому числі монографічні описи антракозид, пермських хребетних і рослин. Вперше описав лабіринтодонта двінії. Описав Іностранцевю та багато видів Дицинодонтів у відкладах близь річок.

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. а б в Жамойда А. И., Рожнов С. В., Алексеев А. С. и др. Столетие Палеонтологического общества России. Исторический очерк, 100 years of the Russian Paleontological Society. A Historical Survey // Историко-биологические исследования — 2016. — Т. 8, вып. 2. — С. 83–106. — ISSN 2076-8176; 2500-1221