Амалія Баварська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амалія Баварська
2-я герцогиня Ураху
4 липня 1892 — 26 травня 1912
Попередник: Флорестіна Грімальді
Наступник: Вільтруда Баварська
 
Народження: 24 грудня 1865(1865-12-24)[1][2]
Мюнхен, Баварія[1]
Смерть: 26 травня 1912(1912-05-26)[1][2] (46 років)
Штутгарт, Німецька імперія[1]
Поховання: Людвігсбург
Країна: Королівство Баварія
Рід: Віттельсбахи
Батько: Карл Теодор Баварський
Мати: Софія Саксонська
Шлюб: Вільгельм Урах
Діти: Єлизавета Урахська, Karl Gero, Duke of Urachd, Albrecht von Urachd, Wilhelm von Urachd[2], Eberhard Urachd[2], Marie Gabrielle Prinzessin von Urachd[2], Margarete Prinzessin von Urachd[2], Karola Prinzessin von Urachd[2] і Мехтильда Урахська[2]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Амалія Марія Баварська (нім. Amalie Maria in Bayern, 24 грудня 1865 — 26 травня 1912) — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька герцога Баварського Карла Теодора та саксонської принцеси Софії, дружина герцога Урахського Вільгельма.

Життєпис[ред. | ред. код]

Амалія народилась 24 грудня 1865 року в Мюнхені єдиною дитиною в родині герцога Баварського Карла Теодора та його першої дружини Софії Саксонської. Як і її тітка Єлизавета, була «різдвяною дитиною». Після її народження мати мала проблеми із дихальними шляхами. Тимчасово наступало покращання, але 9 березня 1867 року вона померла від грипу. Амалії на той час було лише півтора року. Батько дуже засмутився і вирішив зайнятися медициною. Виховання доньки він поклав на свою матір Людовіку.

У 1872 році він здобув ступінь доктора медицини, а навесні 1874 року одружився вдруге із 17-річною португальською інфантою Марією Жозе. Амалія швидко потоваришувала із юною мачухою. За наступні 13 років у неї з'явились три зведені сестри та два брати. Родина жила у замку Теґернзеє. Принцеса також тісно приятелювала із своєю кузиною Марією Валерією. Батько у 1877 році почав лікарняну практику, а в 1880 році — відкрив офтальмологічну клініку у себе в палаці.

Вільгельм Урахський

4 червня 1892 року в Теґернзеє 26-річна Амалія одружилась з герцогом Урахським Вільгельмом, старшим від неї на два роки. У шлюбі народила дев'ятеро дітей:

  • Марія Габріела (1893—1908) — померла в 15-річному віці;
  • Єлизавета (1894—1962) — дружина принца Ліхтенштейну Карла, мала двох синів та двох доньок;
  • Карола (1896—1980)
  • Вільгельм (1897—1957) — морганатично одружений із Єлизаветою Торер, мав двох доньок;
  • Карл Геро (1899—1981) — наступний герцог Урахський, одружений із графинею Габріелою Вальдбурзькою, дітей не мав;
  • Маргарита (1901—1975) — неодружена;
  • Альбрехт (1903—1969) — граф Вюртемберзький, журналіст, лінгвіст та дипломат; був двічі морганатично одружений, мав трьох дітей;
  • Ебергард (1907—1969) — принц Урахський, був одружений з принцесою Турн унд Таксіс Інігою, мав п'ятеро дітей;
  • Мехтильда (1912—2001) — була дружиною принца Гогенлое-Вальденбург-Шилінгсфюрст Карлом Фрідріхом, мала п'ятеро дітей.

Померла Амалія Баварська за три тижні після народження молодшої дитини, 26 травня 1912 року, у Штутгарті у 46-річному віці.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Пій Август Баварський
 
Амелія Аренберзька
 
Максиміліан I
 
Кароліна Баденська
 
Максиміліан Саксонський
 
Кароліна Пармська
 
Максиміліан I
 
Кароліна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Баварський
 
 
 
 
 
Людовіка Баварська
 
 
 
 
 
Йоганн Саксонський
 
 
 
 
 
Амалія Августа Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Теодор Баварський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bestenreinerova, Erika. Sisi a její sourozenci. Překlad Hvízdalová Ivana. 1. vyd. Praha: Brána, 2004. 208 s., 8 obr. ISBN 80-7243-232-X. Kapitola Vévoda lékařem, Oční lékař, s. 49-51, 98-101.
  • Großingova, Sigrid-Maria. Sisi a její rodina. Překlad Hvízdalová Ivana. 1. vyd. Praha: Ikar, 2007. 192 s. ISBN 978-80-249-0876-2. Kapitola Vévoda kráčí novou cestou, s. 71-92.

Посилання[ред. | ред. код]