Амарнський період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амарнський період — термін в єгиптології, яким позначають часи правління у Стародавньому Єгипті фараонів Ехнатона й Сменхкари у XIV–XIII століттях до н. е..

Історія[ред. | ред. код]

На шостому році свого правління Ехнатон заснував у Середньому Єгипті нову столицю Ахетатон («Небосхил Атона», «Небокрай Атона»), що розташовувалась на місці сучасної Амарни, у захищеній горами долині на східному березі Нілу за 300 км на південь від Каїра.

Ехнатон поклонявся єдиному богу сонця Атону й перешкоджав поклонінню іншим богам на чолі з Амоном, тим самим радикально порвавши з багатьма давніми традиціями. Перенесення столиці було спричинено бажанням Ехнатона зламати спротив жерців Амона та зміцнити новий культ. Релігійна реформа призвела до суттєвих змін в інших галузях ідеології, особливо в образотворчому мистецтві.

Ахетатон було зведено на пустому місці у досить короткі строки й виконував столичні функції упродовж чверті століття, а по смерті фараона Ехнатона місто одразу залишили його жителі. Про причини й обставини смерті Ехнатона, як і про подальші часи, відомо мало, але тим не менше, вчені припускають, що виникали повстання, близькі до громадянської війни. Ситуація стабілізувалась лише за Хоремхеба.

Руїни Ахетатона були знайдені археологами наприкінці XIX століття. Життя у стародавньому місті зупинилось раптово, і воно збереглось дотепер таким, яким було понад три тисячоліття тому. Більшість міських будівель зводились не з каменю, а з цегли-сирцю, тому зруйнувались. Археологам удалось скласти план основної частини міста, головна вулиця якого пролягала паралельно до Нілу. Центральну магістраль перетинали більш вузькі вулиці. У центральній частині Ахетатона розташовувався головний храм Атона, там же проживали жерці, розміщувались органи державної влади і склади. В центрі на березі Нілу розташовувався палац Ехнатона, що поділявся на парадну й житлову частини, які з'єднувались мостом. Ще два заміських палаци, що належали фараону, розташовувались на північній та південній околицях міста. Міська знать проживала на південь від центру. В Ахетатоні збереглись три палаци фараона та його родини.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Всеобщая история архитектуры. Том 1. М.: Издательство Академии архитектуры СССР, 1944
  • Raymond Cohen, Raymond Westbrook (Hrsg.): Amarna Diplomacy. The Beginnings of International Relations. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD u. a. 2000, ISBN 0-8018-7103-4.
  • Marc Van de Mieroop: A History of the Ancient Near East. ca. 3000-323 BC. 2. Auflage. Blackwell Publishers, Malden MA u. a. 2007, ISBN 978-1-4051-4911-2, S. 129–201.
  • Amanda H. Podany: Brotherhood of Kings. How International Relations shaped the Ancient Near East. Oxford University Press, Oxford u. a. 2010, ISBN 978-0-19-531398-7. S. 189–304.
  • Michael E. Habicht: Nofretete und Echnaton. Das Geheimnis der Amarna-Mumien. Koehler & Amelang, Leipzig 2011, ISBN 978-3-7338-0381-0.