Амбра
| Амбра | |
|---|---|
 | |
| Пахне | ambergris scentd  |
| Густина | 910 ± 10 кілограм на кубічний метр |
| Температура плавлення | 62 °C |
| Точка кипіння | 100 °C |
| Виробляється з | P. macrocephalus і китоподібні |
 Амбра у Вікісховищі | |
Амбра — воскоподібна речовина, патологічне відкладення у кишці і шлунку кашалотів, що являє собою залишки неперетравлених хітинових частин їжі, що частково піддані дії шлунково-кишкових ферментів, після чого викинуті кишкою назовні.[1] Ці «кишкові камені» утворюють згустки до 400 кг і часто концентруються навколо останків кальмарів. Амбру іноді знаходять в кишці кашалотів, а на узбережжі Індійського й Тихого океанів зустрічаються значні (маса до 100 кг) шматки амбри, що плавають на поверхні води.[1]
Застосовується в парфумерії як фіксатор запаху і цінується дуже дорого.[1] Виробляється штучно.
Яскраво-сіра, сіро-бура, а іноді жовто-зелена речовина з землистим запахом. Легко розм'якшується в руках, плавиться при 60 °С, не розчиняється у воді, але добре розчиняється у гарячому спирті, ефірі і оліях.
| Питома густина за температури 15 °С, кг/м³ | 780–920 |
|---|---|
| Температура плавлення, °С | 60–65 |
| Число омилення, мг КОН/г | 17,1 |
| Йодне число, г І2/100 г | 125 |
| Неомилюваних ліпідів, % | 35,1–44,9 |
- 1 2 3 4 Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9
- Амбра [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Амбра [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ
 |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.jpg){kind=small} |
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |