Амброджо Контаріні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амброджо Контаріні
Народився 1429(1429)
Венеція, Італія
Помер 1499(1499)
Венеція
Громадянство
(підданство)
Flag of Most Serene Republic of Venice.svg Венеціанська республіка
Національність італієць
Діяльність мандрівник-дослідник, дипломат
Володіє мовами італійська[1]
Конфесія католик

Контаріні Амброджо (італ. Ambrogio Contarini, 1429 — 1499) — венеціанський дипломат і мандрівник. Здійснив подорож з дипломатичною місією через Україну. Залишив свої записи про цю поїздку, де містяться відомості про Луцьк, Житомир, Київ, Черкаси.

Viaggio al signor Usun Hassan re di Persia, 1487

Амброджо Контаріні був вихідцем з патриціанської родини Контаріні і провів свою юність в Османській столиці Константинополі, як купець. Він покинув місто після того як почалася Турецько-венеціанська війна у 1463 р.

У 1470 р. він перебував на борту корабля «Егей», воюючи з османами на морі. Венеціанська республіка прагнула налагодити тісний союз проти Османської імперії, тому Контаріні був відправлений з дипломатичною місією до Узун Хасана іранського правителя держави Ак-Коюнлу. Він залишив Венецію в лютому 1474, поїздка проходила через Центральну Європу, Київ і Грузію і він досяг Тебрізу в серпні 1474 року.

У жовтні він зустрівся Узун Хасаном в його столиці Ісфахані. Був люб'язно прийнятий, але венеціанська пропозиція союзу була відхилена. Контаріні повернувся до Венеції тільки у квітні 1477 року після важкої дороги і численних затримок на зворотному шляху. По дорозі додому з Ірану, Контаріні зупинився в Москві, де він мав аудієнцію у російського царя Івана III. У день свого приїзду до Венеції, Контаріні усно доповів Раді Республіки про свою подорож, а письмовий звіт про його місію з'явився друком у 1486 році в місті Віченца «Viaggio de misier Ambrogio С., ambassador al gran-signore Ussum-Cassan, re di Persia».

У описі подорожі Контаріні переважає його особисте бачення, проте опис містить багато цінної інформації про регіони, які він відвідав, зокрема Іран за правителя Узун Хасана.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
  • Амвросій Контарини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в ІІІ розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський).— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— ІІ р.— С. 6—8. ст.рос.
  • В Большой Советской Энциклопедии (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.