Амброзія полинолиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амброзія полинолиста
Starr 031108-3169 Ambrosia artemisiifolia.jpg
Ambrosia artemisiifolia L.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Суперастериди (Superasterids)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Амброзія (Ambrosia)
Вид:
Амброзія полинолиста (A. artemisiifolia)
Біноміальна назва
Ambrosia artemisiifolia
L., 1753
Синоніми

Ambrosia elatior

Амбро́зія полиноли́ста (Ambrosia artemisiifolia L.)[1][2][3] — вид отруйних трав'янистих рослин із родини айстрових (Asteraceae). Первинний ареал — Північна Америка.

Амброзія полинолиста належить до карантинних бур'янів,[4] які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров'ю людини. За життєвою стратегією — це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо.

Морфологія[ред. | ред. код]

Загальний вигляд генеративної рослини амброзії полинолистої

Амброзія полинолиста — однорічна яра рослина, зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки й назва полинолиста). Стебло і листя запушені. Амброзія  — однодомна рослина, має одностатеві чоловічі квітки, зібрані в колосоподібні суцвіття на вершинах гілок, кошики з жіночими квітами розміщені в пазухах верхніх листків. Розрізняють дві форми амброзії:

  • сірувата з червонуватими стеблами і дуже запушеними суцвіттями;
  • зелена, розсіяно запушена.

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80—100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур'яненні культурні рослини гинуть[4].

Перші сходи амброзії з'являються в квітні. Цвітіння починається наприкінці липня і триває до вересня. Плодоносить бур'ян у вересні-жовтні. Насіння здатне проростати навіть у недозрілій формі, оскільки, потрапляючи в ґрунт, зберігає свою схожість протягом 20 років.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширення в Україні[ред. | ред. код]

У 2005 році в Україні площа, заселена амброзією полинолистою, збільшилась на 47 178,163 га. Збільшення заражених площ відбулось в 14 областях та в АР Крим. Значно розповсюдилась в АР Крим — на 1 108,96 га, Донецькій області — на 30 362,66 га, Луганській області — 7 205,17 га, Миколаївській області — 2 671,27 га. Це було пов'язано з розширенням кордонів старих осередків та сприятливими погодними умовами.

Зменшення площі зростання рослини на 21,5 га зафіксовано лише в місті Київ.

Станом на 01.01.2008 року амброзія полинолиста зареєстрована в АР Крим та 23 областях України, крім Івано-Франківської. Загальна площа зайнята рослиною становить 1 328 377,863 га.

У 2009 році Аброзія полинолиста виявлена у м. Івано-Франківську[5]

Розповсюджується амброзія з неочищеним насіннєвим матеріалом, шротом, транспортними засобами.

Алергогенність[ред. | ред. код]

Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз.[4][6] Алергію викликають білки — антигени, які містяться в пилку амброзії.[4] Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.

Екологія[ред. | ред. код]

Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати інші бур'яни та культурні рослини. На утворення 1 тонни сухої речовини амброзії полинолистої відбирається з ґрунту 950 тонн води, удвічі більше, ніж пшеницею, утричі — ніж кукурудзою, в 4 рази — ніж сорго. При густоті до 20 рослин на квадратному метрі виноситься з ґрунту 135 кг/га азоту,40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що в два-три рази більше, ніж пшеницею та кукурудзою. За середньої забур'яненості амброзією урожай соняшнику знижується на 40 %, кукурудзи — 35 %. Також росте на городах, у садах, виноградниках, луках, пасовищах, полезахисних смугах, на узбіччях доріг, відкосах залізничних шляхів, на берегах річок, ставків, зрошувальних каналів, пустирях. Коренева система за сприятливих умов може сягати вглиб до 2-4 м, що зі свого боку ускладнює боротьбу і збирання врожаю, особливо зернових.

За сприятливих умов амброзія досягає 2 метрів висоти, щільність сходів може досягти до 5—7 тис. шт., а фітомаса — до 10 тонн на гектар. Амброзія містить алкалоїди. Поряд з високою конкурентоздатністю і пригніченням сільськогосподарських культур амброзія полинолиста містить низку гірких речовин, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами.

Карантинні заходи[ред. | ред. код]

  • категорично забороняється завезення засміченої підкарантинної продукції у вільні від бур'яну райони;
  • обов'язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза;
  • при виявленні бур'яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищення під контролем державного фітосанітарного інспектора, та при неможливості очищення — переведення насіннєвого матеріалу в категорію зернопродуктів та переробку;
  • при виявленні насіння амброзії у кормових відходах вони підлягають переробці з розмеленням часток не більше 1 мм, а малоцінні відходи знищують під контролем державного фітосанітарного інспектора шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м;
  • проведення обстежень сільськогосподарських угідь на виявлення бур'яну в період вегетації;

Заходи безпеки та боротьби із бур'яном[ред. | ред. код]

  • перед цвітінням, у період бутонізації потрібно скошувати рослину або виривати із корінням та знищувати шляхом спалювання у спеціально визначених місцях;
  • на узбіччях доріг можна застосовувати гербіциди для оприскування;
  • на невеликих площах і присадибних ділянках потрібно проводити механічну боротьбу шляхом ручного прополювання і скошування в міру відростання бур'яну, а також можна використовувати натрієву і амінну сіль (2-3 кг/га) в суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) чи сульфатом амонію.

Лікувальні властивості[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Кобаса Наталія. Небезпечні карантинні рослини. Амброзія полинолиста та борщівник сосновського. — Зоря Рахівщини. — № 44-45. — 8 червня 2019 р. — С.4.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Амброзія полинолиста. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021. 
  2. Каталог бур’янів,шкідників, хвороб сільськогосподарських культур | Енциклопедія сільського господарства // Амброзія полинолиста. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021. 
  3. Атлас бур'янів (укр). с. 36 (70-71). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 23 травня 2022. «Амброзія полинолиста Амброзия полынолистная, Ambrosia artemisiifolia L.» 
  4. а б в г Кулаєць М. М., Просянік В. М., Бабієнко М. Ф., Витвицька О. Д., Бузовський Є. А., Скрипниченко В. А. Інноваційна складова виробництва як фактор забезпечення продовольчої незалежності [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.] // Агроінком. Науковий журнал[недоступне посилання з травня 2019]. — 2011, № 4 [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.]
  5. Л. Й. Маховська, М. А. Федоляк, В. А. Федоляк Поширення Ambrosia artemisifolia L. (Asteraceae) на території міста Івано-Франківськ і в його околицях // Вісн. Прикарпатського нац. у-ту. — Івано-Франківськ, 2010. — серія Біологія, № 13. — с. 13-15;
  6. Амброзійний поліноз. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]