Американо-іранські відносини
| Американо-іранські відносини | |
|---|---|
| |
 США |
 Іран |
Американо-іранські відносини — двосторонні відносини між США та Іраном. Дипломатичні відносини між країнами встановлені в 1883, розірвані в 1980. 27 вересня 2013 вперше за останні майже 30 років відбулася телефонна розмова між президентами Бараком Обамою та Хасаном Рухані[1].
США та Іран (тоді називали Персія) встановили дипломатичні відносини в 1883.
У роки Другої світової війни відбулося посилення американського проникнення в Іран, пов'язане з тим, що ця країна стала одним з коридорів поставок по ленд-лізу до СРСР. В Ірані збудований ряд американських об'єктів, розміщені військовослужбовці США. У грудні 1945 укладені дві американо-іранських угоди: про продаж Тегерану за низькою ціною об'єктів федеральної власності США в Ірані і про врегулювання іранського боргу по ленд-лізу[2]. Заборгованість по ленд-лізу була визначена до погашення на суму в 8,5 млн доларів[2]. Участь США у вирішенні іранської кризи призвело до зміцнення позицій Вашингтона в Ірані.
В умовах розпочатої холодної війни США надали у квітні 1947 Ірану кредит в розмірі 25 млн доларів на закупівлю американського військового спорядження, а також продовжили термін перебування своїх військових радників в шахський військах і жандармерії до 1949[3].
У 1953 відбувся переворот проти демократично обраного прем'єр-міністра за участю спецслужб США і Великої Британії.
У 1978 в Ірані сталася Ісламська революція, в результаті якої шах був змушений покинути країну, а до влади прийшли радикальні клерикали. Сполучені Штати розірвали дипломатичні відносини з Іраном в 1980 після захоплення співробітників посольства США в Тегерані.
-
Шах і Франклін Рузвельт, Тегеранська конференція (1943) — через 2 роки після примусового зречення батька під час англо-радянського вторгнення в Іран -
Шах і президент США Гаррі Трумен -
-
Шах і Дуайт Ейзенхауер, 1959 -
Шах, Джон Фіцджеральд Кеннеді та Роберт МакНамара, 1962 -
Шах і Річард Ніксон, 1969 -
Шах і президент США Річард Ніксон з Патрисією Ніксон
Нині уряд США не має дипломатичних або консульських відносин з Іраном.
США регулярно висловлювали занепокоєння іранською ядерною програмою, підтримкою Іраном тероризму і порушенням цією країною прав людини. Великий список санкцій застосований по відношенню до Ірану з боку США та міжнародної спільноти, щоб змусити Іран почати переговори з міжнародним співтовариством і почати вирішувати проблеми, пов'язані з його ядерною програмою. Іранський істеблішмент у своїй риториці неодноразово ставив під сумнів право держави Ізраїль на існування, а також перешкоджав врегулювання конфлікту на Близькому Сході шляхом поставки зброї таким угрупованням, як: ХАМАС, Хезболла та Палестинський ісламський джихад.
У 2013, з приходом на пост президента Ірану Хасана Рухані почалося покращення відносин між двома країнами — він висловив готовність до відкритого обговорення найскладніших питань з Заходом, і провів ряд заходів, які демонструють зміну внутрішнього курсу в країні: випущені політичні ув'язнені, відкритий на деякий час доступ до соціальних мереж і тому подібне.
У вересні 2013 вперше за 34 роки відбулася телефонна розмова між лідерами двох держав[4][5][6].
У вересні 2015 президент Ірану Хассан Рухані у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН розкритикував США за «терористичну політику» — так іранський лідер визначив американське вторгнення в Ірак і Афганістан, а також «підтримку сіоністського режиму, яка пригнічувала палестинський народ». Він назвав справедливими санкції, які довгий час діяли відносно Ірану через його ядерну програму. Але у своїй промові іранський президент підтримав підсумкову угоду по атому.[7]
У жовтні 2017 президент США Дональд Трамп заявив, що більше не буде переконувати конгрес в тому, що Спільний всеосяжний план дій відповідає інтересам США.[8]
20 червня 2019 військово-повітряні сили КВІР збили американський безпілотний апарат в районі Ормузької протоки. За версією ІРНА, дрон США RQ-4 Global Hawk порушив повітряний простір Ірану і був збитий ракетою «земля — повітря» над провінцією Хормозган. За версією США, дрон MQ-4C Triton здійснював політ у міжнародному повітряному просторі та не порушував кордонів Ірану[9]. США планували завдати у відповідь удар по трьом військовим об'єктам в Ірані, проте, за заявою Дональда Трампа, він скасував це рішення за 10 хвилин до атаки[10].
3 січня 2020 за наказом Дональда Трампа здійснений удар ВПС США по аеропорту Багдада. У ході авіаудару убитий глава спецпідрозділу «Аль-Кудс» та Корпусу Вартових Ісламської революції генерал Касем Сулеймані. Фахівець з історії Арабської весни і геополітики Близького Сходу Сет Джонс вважає, що дане вбивство виводить конфлікт між США і Іраном на новий рівень[11].
У відповідь 8 січня 2020 Іран завдав ракетного удару по військових об'єктах США в Іраку.
21 червня 2025 року в ході ірано-ізраїльської війни американські бомбардувальники B-2 завдали ударів по ядерному об'єкту у Фордо, а також по об'єктах у Натанзі та Ісфагані[12][13]. У відповідь на удар США, Іран провів операцію «Добра звістка Перемоги», атакувавши американські військові бази в Кувейті, Катарі[14], Бахрейні та Іраку. Зокрема, було завдано ударів по американській авіабазі Аль-Удейд шістьма балістичними ракетами[15].
Федеральний уряд США забороняє американським компаніям вести будь-які економічні відносини з Іраном. Санкції були введені щодо Ірану через його «підтримку тероризму», «відмови виконати міжнародні зобов'язання щодо своєї ядерної програми» і через «порушення прав людини».
- ↑ Президент США вперше за 30 років провів переговори з главою Ірану. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
- ↑ а б Юнгблюд В. Т., Воробьёва Т. А., Збоев А. В., Калинин А. А., Костин А. А., Смольняк И. В., Чучкалов А. В. Встречными курсами: политика СССР и США на Балканах, Ближнем и Среднем Востоке в 1939—1947 гг. — Киров, 2014. — С. 392
- ↑ Юнгблюд В. Т., Воробьёва Т. А., Збоев А. В., Калинин А. А., Костин А. А., Смольняк И. В., Чучкалов А. В. Встречными курсами: политика СССР и США на Балканах, Ближнем и Среднем Востоке в 1939—1947 гг. — Киров, 2014. — С. 396
- ↑ Смайлик в чалме. Лента.ру. 22 октября 2013 года. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Белый дом попросил еврейское лобби оставить в покое Иран. Лента.ру. 30 октября 2013 года. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Лідери США і Ірану поговорили вперше за 34 роки. Лента.ру. 28 сентября 2013 года. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Президент Ірану звинуватив США в тероризмі і схвалив ядерну угоду. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2015.
- ↑ Трамп отказался одобрить ядерную сделку с Ираном [Архівовано 29 листопада 2019 у Wayback Machine.] BBC
- ↑ Иран сбил беспилотник США над Персидским заливом. Ведомости (рос.). 20 червня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ «Несоразмерно сбитому дрону»: Трамп объяснил отмену удара по Ирану нежеланием убивать 150 человек. Новая Газета (рос.). 21 червня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ Foreign Policy: убийство Сулеймани выводит конфликт США и Ирана на новый уровень. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Трамп заявив, що США бомбили ядерний завод Фордо під час атаки на Іран. BBC News. 21 червня 2025. Процитовано 21 червня 2025.
- ↑ Brennan, Eve; Tanno, Sophie; Lockwood, Pauline; Vogt, Adrienne; Powell, Tori B.; Meyer, Matt; Saltman, Max (21 червня 2025). Ізраїль заявив про вбивство іранського командира, коли конфлікт триває другий тиждень. CNN. Процитовано 21 червня 2025.
- ↑ Іран завдав удару по найбільшій американській базі в Катарі: що відомо. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 червня 2025.
- ↑ Lamb, Kate; Campbell, Lucy; Ambrose, Tom; Clinton, Jane; Lavelle, Daniel; Livingstone, Helen; Campbell, Kate Lamb (now); Lucy; Livingstone (earlier), Helen (24 червня 2025). Trump thanks Tehran for weak response after Qatar attack – as it happened. the Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 24 червня 2025.