Американська окупація Веракруса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Американська окупація Веракруса
United States occupation of Veracruz
Бананові війни, Мексиканська революція
1914 Occupation of Veracruz.jpg
Морська піхота США підіймає прапор над захопленим Веракрусом. 1914
Координати: 19°11′24″ пн. ш. 96°09′11″ зх. д. / 19.19000000002777995° пн. ш. 96.15305555558377648° зх. д. / 19.19000000002777995; -96.15305555558377648
Дата: 21 квітня — 23 листопада 1914
Місце: Веракрус, штат Веракрус, Мексика
Привід: справа Тампіко:
Результат: перемога США; виведення американських військ через півроку окупації
Територіальні зміни: Тимчасова військова присутність США на території Мексики
Сторони
США США Мексика Мексика
Командувачі
адмірал Френк Фрайдей Флетчер Густаво Маасс
Мануель Азуета
Військові сили
2 300 морських піхотинців
Втрати
Військові втрати:
22 загиблих
70 поранених
1 затонув[1]
Військові втрати:
152–172 загиблих солдатів[2]
195—250 поранених
150+ міліціонерів загинуло[3]
невідома кількість цивільних загинула та була поранена[4][5]

Американська окупація Веракруса (англ. United States occupation of Veracruz) — збройний конфлікт, що стався внаслідок окупації американськими збройними силами мексиканського морського порту Веракрус у відповідь на так звану «справу Тампіко». В результаті ведення в той історичний період Америкою політики великого кийка мексиканська територія перебувала під окупацією збройних сил США протягом семи місяців.

Передумови[ред. | ред. код]

Основною причиною різкого загострення міжнародних стосунків між США та Мексикою став контрреволюційний переворот у лютому 1913 року, коли владу в країні захопив генерал Хосе Уерта, що оголосив себе тимчасовим президентом Мексики та встановив диктатуру. На той час у країні вже точилася Мексиканська революція проти автократичного правління Порфіріо Діаса, яка розпочалася у 1910 році й тривала до 1917 року (втім, збройні та політичні сутички продовжувалися до кінця 1920-х). У свою чергу, американський уряд відправив до мексиканських берегів декілька кораблів Атлантичного флоту ВМС США.

Формальним приводом до початку воєнних дій послугував незначний інцидент, що стався 9 квітня 1914 року в Тампіко. Дев'ять американських моряків за наказом командира канонерського човна «Долфін» були відправлені придбати 440 галонів гасу, необхідного для корабля, на місцевий склад пального. З кінця березня місто перебувало під облогою конституціоналістів Х.Уерти, і стратегічний міст поряд зі складом палива напередодні був оголошений забороненою зоною. Моряки викликали підозри у військового патруля, який затримав їх до з'ясування деталей, але після нетривалого з'ясування обставин американських матросів відпустили. Конфлікт вважався начебто вичерпаним.

Втім, командувач американським флотом контр-адмірал Г.Майо зажадав офіційного вибачення та салюту з 21 артилерійської гармати. Причиною такої поведінки американського адмірала було те, що 2 квітня його наполегливо «запросили» здійснити трикратний святковий салют прапору Мексики на честь святкування визволення міста Пуебла мексиканським генералом П. Діасом від французьких окупантів у 1867 році.

Рішення адмірала Г.Майо було схвалено міністерством ВМС США і особисто президентом В.Вілсоном. Останній пункт ультиматуму був відхилений мексиканською стороною, і В.Вілсон звернувся до Конгресу за дозволом на проведення окупації Веракруса. 14 квітня Атлантичний флот США отримав наказ підготуватися до експедиції в Мексиці. 20 квітня надійшло повідомлення, що у Веракрусі збирається пришвартуватися німецьке судно SS «Іпіранга» з вантажем гвинтівок, кулеметів і боєприпасів, закупленим російським віце-консулом Леоном Раастом для уряду Уерти в 1913 році.

Початок окупації[ред. | ред. код]

О 11:30 ранку 21 квітня підготовлений адміралом Ф. Флетчером десант з 285 озброєних матросів з лінкорів «Флорида» і «Юта» та 502 морських піхотинці на вельботах висадився у морському порту Веракруса. З початком висадки в порту зібрався величезний натовп місцевого населення. Американські військові, що висадилися на берег, не зустріли ніякого опору й за короткий час зайняли порт, митницю, центральний телеграф, вокзал і склади. Гарнізон міста на чолі з генералом Густаво Маасом відмовився вступати в бій та відступив з Веракруса. Але комодор М.Азуета очолив патріотично налаштованих курсантів Військово-морської академії та на чолі цього невеликого загону прийняв бій проти американців. Незабаром до них приєдналися 200 солдатів мексиканської армії. По всьому місту спалахнули осередки вуличних боїв.

До вечора контр-адмірал Ф.Флетчер прийняв рішення посилити десантне угруповання та підтягнути більше військ і опанувати весь Веракрус, не тільки припортову зону. До мексиканського берега підійшли п'ять американських лінкорів та два крейсери. На борту кораблів був батальйон морської піхоти майора С.Батлера, перекинутий з Панами. З особового складу екіпажів бойових кораблів організували зведений загін з 1200 осіб та відправили на берег на посилення.

О 07:45 22 квітня американські сили розпочали новий наступ. Моряки з кораблів, для яких ведення загальновійськового бою не було відомо, зазнали перші втрати. Спроба їхньої атаки на Військово-морську академію, де забарикадувалися морські кадети та місцеві стрільці, була відбита. Другу спробу вони вжили вже за підтримки вогню корабельної артилерії «Сан-Франціско», «Честер» і «Прерія». До 17 годин місто було зайнято американськими військами. У деяких поодиноких кварталах ще точилася стрілянина, але до 24 квітня весь опір був придушений.

1 травня до місця подій прибув з Філадельфії третій зведений полк морської піхоти під командуванням полковника Л.Воллера, який звів усі наявні сили у бригаду, чисельністю 3 141 офіцер та солдат. Після цього матроси повернулися на кораблі, а до Мексики прибула бригада американської армії. Окупація продовжувалася до 23 листопада, доки усі американські сили не були виведені з Веракруса.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Michel Gobat, Confronting the American Dream: Nicaragua under U.S. Imperial Rule, Duke University Press, Durham, NC, 2005

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Obituary of US Sailor Frank Nejedly 23 April 1914 «The Milwaukee Sentinel May 3, 1914» .p.4
  2. Alejandro de Quesada, «The Hunt for Pancho Villa: The Columbus Raid and Pershing's Punitive Expedition», page 12. Osprey Publishing, March 2012.
  3. Gastón García Cantú (1996) Las invasiones norteamericanas en México, p. 276, Fondo de Cultura Económica, México.
  4. Alan McPherson (2013) Encyclopedia of U.S. Military Interventions in Latin America, p. 393, ABC-CLIO, USA.
  5. Susan Vollmer (2007) Legends, Leaders, Legacies, p. 79, Biography & Autobiography, USA.