Амил
Зовнішній вигляд
| Амил | |
|---|---|
| 53°46′50″ пн. ш. 92°53′30″ сх. д. / 53.780556° пн. ш. 92.891667° сх. д.G O | |
| Витік | |
| • координати | 52°49′14″ пн. ш. 94°07′14″ сх. д. / 52.820454° пн. ш. 94.120684° сх. д.G O |
| Гирло | Туба |
| • координати | 53°46′50″ пн. ш. 92°53′30″ сх. д. / 53.780555555556° пн. ш. 92.891666666667° сх. д.G O |
| Басейн | басейн Єнісею |
| Країни: | |
| Регіон | Красноярський край[1] |
| Довжина | 257 км |
| Площа басейну: | 9500 км² |
| Середньорічний стік | 211,42 м³/с |
![]() | |
| | |
Амил (рос. Амыл) — річка в Красноярському краї Росії. При злитті з річкою Казир утворює річку Туба (басейн Єнісею).
Злиттям з річкою Казир утворює річку Тубу, що впадає в Єнісей, будучи її лівою притокою. Довжина — 257 км, площа водозбірного басейну — 9500 км. Витік — на північних схилах Куртушибінського хребта Західного Саяну. Протікає по території Саянських гір, в основному — Каратузького району Красноярського краю. З 1834 року на річці розробляються золоті копальні, що входять до складу так званого Мінусінского золотопромислового району[2], в освоєнні якого активну участь брали, в тому числі, й іноземці. Несудохідна.
Біля сіл Уджей та Стара шахта на річці Амил знаходяться найсхідніші пам'ятки тагарської культури[3].
- 1 2 GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Минусинский золотопромислової район (Східно-Минусинский). Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2019. [Архівовано 14 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Членова Н. Л. Походження та рання історія племен тагарской культури. — М.-Л., 1967
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
