Амній Аніцій Юліан
| Амній Аніцій Юліан | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | після 329 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | державний службовець |
| Посада | давньоримський сенатор[d] і префект міста |
| Військове звання | консул |
| Термін | 322 рік |
| Попередник | Валерій Ліциніан Ліциній Цезар |
| Наступник | Веттій Руфін |
| Рід | Аніції Фаусти |
| Батько | Марк Юній Цезоній Нікомах Аніцій Фауст Паулін |
| Мати | Амнія Деметріада |
| Брати, сестри | Секст Аніцій Фауст Паулін |
| У шлюбі з | Caesonia Maniliad |
| Діти | Амній Маній Цезоній Нікомах Аніцій Паулін Гонорій |
Амній Аніцій Юліан (*Amnius Anicius Julianus, д/н — після 329) — державний діяч Римської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з роду Аніціїв Фаустів. Старший син Марка Юнія Цезонія Нікомаха Аніція Фауста Пауліна, консула 298 року, і Амнії Деметріади.
У 300—303 роках Юліан був проконсулом провінції Бізацена в Африці. На цій посаді 302 року отримав рескрипт від імператора Діоклетіана, який наказав придушити повстання маніхеїв в Африці, обвинувачених в зв'язках з Державою Сасанідів.
322 року стає консулом (разом з Петронієм Пробіаном. Проте східний імператор Ліциній I не визнав цього призначення і на сході імперії було оголошено продовження попереднього консулату. У 326—329 роках Юліан обіймав посаду міського префекта Риму. Подальша доля невідома.
Луцій Аврелій Авіаній Сіммах називав його найбагатшим і найвпливовішим римлянином свого часу, присвятивши йому епіграму.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Цезонія Манілія, донька Луція Цезонія Руфініана Басса, консула-суфекта 280 і 284 року
Діти:
- Амній Маній Цезоній Нікомах Аніцій Паулін Гонорій, консул 334 року
- Марк Юній Цезонія Нікомах Аніцій Фауст Паулін
Джерела[ред. | ред. код]
- Settipani, Continuite Gentilice et Continuite Familiale Dans Les Familles Senatoriales Romaines, A L'Epoque Imperiale, Mythe et Realite. Linacre, UK: Prosopographica et Genealogica, 2000. ILL. NYPL ASY (Rome) 03-983.
- Settipani, Continuité gentilice et continuité familiale dans les familles sénatoriales romaines à l’époque impériale: mythe et réalité, Prosopographica et Genealogica vol. 2 (Linacre College, Oxford, 2000), Addenda et Corrigenda
- Lizzi Testa, Rita, Senatori, popolo, papi: il governo di Roma al tempo dei Valentiniani, EDIPUGLIA, 2004, ISBN 88-7228-392-2, p. 366.