Амоксицилін/клавуланова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амоксицилін/клавуланова кислота
Combination of
Амоксицилін Антибіотик групи пеніцилінів
Клавуланова кислота інгібітор β-лактамаз
Ідентифікатори
Номер CAS 74469-00-4
Код ATC J01CR02
PubChem 6435923
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B1(AU) B(США)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) ? (CA) POM (UK) ℞-only (US)

Шляхи введення Перорально, в/венно
Амоксицилін
Клавуланова кислота

Амоксицилін/клавуланова кислота (Ко-амоксиклав) — комбінований препарат, до складу якого входить антибіотик пеніцилінового ряду амоксицилін та інгібітор бета-лактамаз клавуланова кислота, що застосовується перорально та парентерально.[1][2] Уперше комбінований ЛЗ амоксициліну та клавуланової кислоти був розроблений у лабораторії британської компанії «Beecham Pharmaceuticals» на межі 1977 та 1978 року, патент на який було видано у 1984 році під оригінальною назвою «Аугментин».[3]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Амоксицилін/клавуланова кислота — комбінований антибактеріальний препарат, до складу якого входять напівсинтетичний антибіотик із групи пеніцилінів (похідних амінопеніциліну) амоксицилін та інгібітор бета-лактамаз бактерій клавуланова кислота, яка є природною сполукою (продуктом життєдіяльності Streptomyces clavuligerus)[4][5] і має також бета-лактамну структуру[6]. Механізм дії комбінованого препарату обумовлюється основним складником — амоксициліном, який, як і інші бета-лактамні антибіотики, діє бактерицидно, пригнічуючи синтез бактеріальної стінки. До амоксациліну чутливі такі бактерії: стафілококи (за винятком тих, що виробляють β-лактамази), стрептококи (у тому числі пневмококи), сальмонелли, шиґели, Actinomyces spp., нейсерії, Escherichia coli, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Clostridium spp., Klebsiella spp., Enterococcus faecalis, Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, пептококи, пептострептококи, Borrelia burgdorferi, Helicobacter pylori, Vibrio cholerae, Listeria spp., Enterococcus spp., Corynebacterium spp.[1][2] До амоксициліну стійкі мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, грибки, віруси, найпростіші, Pseudomonas aeruginosa, більшість видів Proteus, Legionella spp. та метициліностійкі штами Staphylococcus aureus. Оскільки більшість бактерій, які чутливі до амоксициліну, мають здатність виробляти бета-лактамази, які руйнують більшість бета-лактамних антибіотиків[6], то для захисту молекули антибіотика до складу препарату включений інгібітор бета-лактамаз — клавуланова кислота. Клавуланова кислота, як і інші інгібітори бета-лактамаз, проникає в бактеріальну клітину та викликає інактивацію ферментів бактерій шляхом утворення необоротного зв'язку із β-лактамазами бактерій, що призводить до ацетилювання і наступного гідролізу утвореного комплексу, дозволяючи антибіотику досягнути своєї мішені в бактеріальній клітині.[7] Клавуланова кислота інгібує ферменти грамнегативних бактерій — Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Moraxella catarrhalis, Bacteroides fragilis, Klebsiella spp., частини ентеробактерій, а також інгібує β-лактамази Staphylococcus aureus.[6] Підсилення амоксициліну інгібітором бета-лактамаз сприяє відновленню чутливості антибіотика до частини збудників із природною стійкістю до амоксициліну (наприклад, бактерій роду клебсієлла)[8] та дозволяє ефективно застосовувати даний препарат при найрозповсюдженіших інфекціях дихальної системи[9][10] та ЛОР-органів[11] як у дорослих[9], так і дітей.[8][12] Комбінація амоксициліну із клавулановою кислотою ефективна також при застосуванні у випадках інфекцій сечовидільної системи, гінекологічних інфекцій, інфекцій кісток і суглобів, інфекцій шкіри та м'яких тканин, а також періодонтиту.[13] Комбінація амоксициліну та клавуланової кислоти, згідно даних клінічних досліджень, зберігає чутливість до більшості основних збудників захворювань дихальних шляхів, що дозволяє застосовувати його для емпіричного початку лікувань інфекцій дихальних шляхів.[6][8][12][14]

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Як амоксацилін, так і клавуланова кислота, добре всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, біодоступність амоксициліну при пероральному застосуванні від 78 до 93 %[8], клавуланової кислоти близько 100 %. При внутрішньовенному введенні біодоступність обох компонентів препарату складає 100 %.Максимальна концентрація препарату при внутрішньовенному застосуванні досягається в середньому протягом 1 години, при пероральному застосуванні — за 1—2,5 години після прийому препарату.[1][2] Як амоксицилін, так і клавуланова кислота, погано зв'язуються з білками плазми крові. Обидва компоненти препарату створюють високі концентрації у більшості тканин та рідин організму[1][2], але погано проходять через гематоенцефалічний бар'єр.[1][12] Обидва компоненти препарату проходять через плацентарний бар'єр та виділяються в грудне молоко. Метаболізуються обидва компоненти препарату в печінці, але амоксицилін метаболізується лише у незначній кількості, а клавуланова кислота майже повністю.[12] Виводиться амоксицилін із організму із сечею, а клавуланова кислота — також із калом та легенями із повітрям, яке видихається.[1][2] Період напіввиведення препарату становить у середньому 1—1,5 години, при важкій нирковій недостатності цей час зростає у амоксициліну до 7,5 годин, а у клавуланової кислоти до 4,5 годин.[1][12]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Амоксицилін у комбінації з клавулановою кислотою застосовується при інфекціях, викликаних чутливими до препарату збудниками: інфекціях органів дихання (бронхіти, пневмонії, синусити), інфекції травної системи (у тому числі інтраабдомінальний сепсис), інфекції сечостатевої системи (цистити, уретрити, пієлонефрити, гонорея), гінекологічні інфекції (у тому числі септичний аборт), інфекції шкіри і м'яких тканин, інфекції кісток і суглобів (у тому числі остеомієліт), одонтогенні інфекції (у тому числі дентоальвеолярні абсцеси), для профілактики післяопераційних інфекцій при операціях у ділянках жовчевих шляхів, органах травної системи, тазових органах, ділянках голови та шиї та після імплантації штучних суглобів.[1][2]

Побічні ефекти[ред. | ред. код]

При застосуванні амоксициліну з клавулановою кислотою можливі наступні побічні ефекти[1][2]:

Протипоказання[ред. | ред. код]

Протипоказами до застосування комбінації амоксициліну з клавулановою кислотою є підвищена чутливість до компонентів препарату і β-лактамних антибіотиків, та наявність у анамнезі хворого порушень функції печінки або жовтяниці після застосування амоксациліну або клавуланової кислоти. Під час лікування комбінованим препаратом амоксициліну і клавуланової кислоти рекомендовано припинити годування грудьми.[1][2]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Амоксацилін/клавуланова кислота випускається у вигляді порошку для ін'єкцій у флаконах по 0,5 і 1,0 г амоксициліну та відповідно 0,1 та 0,2 г клавуланової кислоти; таблеток по 0,25; 0,5 г та 0,875 амоксициліну і 0,125 г клавуланової кислоти (у тому числі орально диспергуючі таблетки)[1][15]; порошку для суспензії для перорального застосування по 125 та 250 мг амоксициліну і відповідно 31,25 та 62,5 мг клавуланової кислоти на 5 мл у флаконах по 100 мл[1][15], суспензії із вмістом 600 мг амоксициліну і 42,9 мг клавуланової кислоти на 5 мл суспензії[8] та у вигляді 6,25 % розчину для перорального застосування.[15]

Застосування у ветеринарії[ред. | ред. код]

Амоксацилін у комбінації з клавулановою кислотою застосовується у ветеринарії для лікування інфекцій дихальної системи, травної системи, сечостатевої системи, шкіри і м'яких тканин у собак та котів[16] (у тому числі для лікування у собак періодонтиту та інфекційного трахеобронхіту (кашлю собачої будки)[17][18]); для лікування інфекцій травної системи, дихальної системи, сечостатевої системи, інфекцій шкіри та м'яких тканин у домашніх птахів та свиней[19]; для лікування маститу в корів (разом із преднізолоном).[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Амоксиклав (порошок для оральної суспензії)
  2. ↑ а б в г д е ж и АУГМЕНТИН (AUGMENTIN) Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  3. ↑ GlaxoSmithKline [Архівовано 8 червня 2011 у Wayback Machine.], our history — 1981, Beechem. (англ.)
  4. ↑ Arulanantham H, Kershaw NJ, Hewitson KS, Hughes CE, Thirkettle JE, Schofield CJ (January 2006). ORF17 from the clavulanic acid biosynthesis gene cluster catalyzes the ATP-dependent formation of N-glycyl-clavaminic acid. J. Biol. Chem. 281 (1): 279—87. doi:10.1074/jbc.M507711200. PMID 16251194. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 13 лютого 2016.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  5. ↑ Tahlan K, Park HU, Wong A, Beatty PH, Jensen SE (March 2004). Two sets of paralogous genes encode the enzymes involved in the early stages of clavulanic acid and clavam metabolite biosynthesis in Streptomyces clavuligerus. Antimicrob. Agents Chemother. 48 (3): 930—9. doi:10.1128/AAC.48.3.930-939.2004. PMC 353097. PMID 14982786. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 13 лютого 2016. (англ.)
  6. ↑ а б в г РЕЗИСТЕНТНОСТЬ МИКРООРГАНИЗМОВ, ОБУСЛОВЛЕННАЯ БЕТА-ЛАКТАМАЗАМИ, И СПОСОБЫ ЕЕ ПРЕОДОЛЕНИЯ [Архівовано 11 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 13 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ а б в г д Новые формы амоксициллин/клавуланата: место в педиатрической практике [Архівовано 17 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ а б Безопасность и эффективность различных лекарственных форм амоксициллина/клавулановой кислоты при инфекциях нижних дыхательных путей у взрослых: открытое проспективное рандомизированное исследование [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ КОМБИНАЦИИ АМОКСИЦИЛЛИНА И КЛАВУЛАНОВОЙ КИСЛОТЫ У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ЛЕГКИХ [Архівовано 17 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Сучасна тактика при гострому середньому отиті в дітей. Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
  12. ↑ а б в г д Амоксициллин/клавуланат в лечении внебольничной пневмонии у детей [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Амоксиклав Квиктаб — форма имеет значение! [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Амоксиклав — настоящее и будущее [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ а б в " "Амоксиклав в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
  16. ↑ Амоксиклав таблетки (Tabulettae Amoksiklav) [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ Canine Infectious Tracheobronchitis (Kennel Cough). Архів оригіналу за 21 травня 2006. Процитовано 30 травня 2013. (англ.)
  18. ↑ Kennel Cough - Symptoms and Treatment. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 30 травня 2013. (англ.)
  19. ↑ АМОКСИКЛАВ 62,5 % ПОРОШОК [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ Мастити. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 14 лютого 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амоксицилін/клавуланова_кислота&oldid=42143137