Амоніти (молюски)

Колекція амонітів.

Скафіт, різновид амонітів

Амоні́ти (Ammonitida) — ряд викопних морських головоногих молюсків, родичі сьогоднішніх наутилусів. Існували від девонського до крейдового періоду (200-65 млн років тому), були дуже поширеними. Діаметр мушлі від кількох сантиметрів до 2 м. Близько 1500 видів, що швидко замінювали один одного в часі.

Іноді амонітами називають увесь надряд амоноїдей, або амоней (Ammonoidea). За зовнішними ознаками амоніти схожі на сучасних наутилід. Їхня мушля завита в спіраль, рідше (у деяких амонітів крейдяного періоду) напіврозгорнута, зовсім розгорнута або завиткоподібна, розділена перегородками (септами) на численні камери, в останній з яких знаходилось тіло тварини; інші камери були наповнені повітрям. Зовнішні краї перегородок у місці їх приростання до мушлі утворюють дуже звивисті і різноманітні формою т. з. лопатеві, або перегородкові, лінії, що мають велике значення для систематики амонітів. Розмір мушлі — від 1 см до 1 м і навіть більше у поперечнику.

Амоніти були хижаками і жили винятково в морях. З'явились амоніти в тріасі; в юрі і в крейдяний період вони швидко еволюціонували і дуже поширились в усіх морях, у зв'язку з чим вважаються однією з найважливіших провідних груп організмів, що дозволяють з великою точністю визначати геологічний вік відкладів. У кінці крейдяного періоду амоніти вимерли.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• (рос.) Основы палеонтологии. Справочник для палеонтологов и геологов СССР. Моллюски-головоногие, том 2. — М., 1958.

Посилання

• (рос.) Аммонит.ру — палеонтологічний портал про амоніти й не тільки.