Амосова Катерина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амосова Катерина Миколаївна
Kateryna Amosova.jpg
Народилася 8 лютого 1956(1956-02-08) (63 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність лікарка, кардіолог, викладачка університету
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь терапія, кардіологія
Заклад Київський медичний інститут
Посада ректор НМУ
Вчене звання професор, член-кореспондент АМН України
Науковий ступінь доктор медичних наук
Відомі учні Дуда Олександр Костянтинович
Член Національна академія медичних наук України
Батько Микола Амосов
У шлюбі з Мішалов Володимир Григорович
Діти Анна Мішалова
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Амосова Катерина Миколаївна у Вікісховищі?

Амо́сова Катери́на Микола́ївна (*8 лютого 1956) — науковець у галузі кардіології, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2000), доктор медичних наук (1988), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України (2002), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), з 16 червня 2014 ректор НМУ імені О. О. Богомольця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 8 лютого 1956 року в Києві. Її батько — академік НАН і АМН України Микола Михайлович Амосов. Мати — Денисенко Лідія, закінчила Київський медичний інститут, працювала хірургом, фізіотерапевтом.

У 1978 році закінчила Київський медичний інститут. 1983 року захистила кандидатську дисертацію. В 1988 році докторську дисертацію на тему «Дилатаційна кардіоміопатія». З 1990 року — завідувачка кафедри госпітальної терапії № 1 Національного медичного університету імені академіка О. О. Богомольця.

У 2006 році балотувалася у народні депутати України від Партії екологічного порятунку «ЕКО+25 %» першим номером у списку.[1]

З 23 лютого 2014 року за наказом Міністерства охорони здоров'я виконує обов'язки ректора Національного медичного університету імені Олександра Богомольця.[2] Висунула свою кандидатуру на посаду ректора НМУ та обрана на цю посаду в 2014 роцi.

Розпорядженням МОЗ звільнена з посади ректора Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, проте рішенням Окружного адміністративного суду відновлена на посаді з 16 квітня 2017 року.[3],[4]

Одружена з професором Володимиром Мішаловим. Має доньку Анну.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Один із провідних учених в галузі кардіології. Основні напрями наукової діяльності: вивчення патогенезу, діагностики та лікування гострої та хронічної серцевої недостатності, гострих коронарних синдромів, ішемічної хвороби серця, легеневої гіпертензії, кардіоміопатій. Уперше в Україні встановила роль ентеровірус-індукованих змін жирно-кислотного спектру клітинних мембран в патогенезі нестабільної стенокардії, значущість імунного запалення і оксидантного стресу в розвитку діастолічної серцевої недостатності і різних форм легеневої гіпертензії, дозозалежність плейотропних ефектів статинів та інгібіторів ангіотензинпертворюючого ферменту (АПФ) у хворих з гострим коронарним синдромом. Вперше довела ефективність інгібіторів АПФ при мікросудинній стенокардії. Встановила роль набутого імунодефіциту та аутоімунних порушень у розвитку дилятаційної кардіоміопатії і розробила нові критерії її діагностики та диференційної діагностики.

Автор понад 400 наукових праць, в тому числі 6 монографій, 26 авторських свідоцтв. Індекс Гірша Амосової за базою даних Scopus станом на березень 2017 року дорівнює 2 (72 публікації були процитовані 62 раза у 1996—2017 роках)[5][6]. Підготувала 5 докторів та 49 кандидатів наук.

Головний редактор журналу «Серце і судини», член редколегії низки профільних науково-практичних часописів, серед яких: «Військова медицина України», «Клінічна фармація», «Кровообіг та гемостаз», «Лікарська справа», «Український терапевтичний журнал», «Медична освіта».

Член Президії товариств кардіологів та ревматологів України, голова Київського міського товариства терапевтів.

Публіцистична діяльність[ред. | ред. код]

Займається публіцистичною діяльністю, підіймаючи у своїх записах теми охорони здоров'я в Україні, реформування медичної освіти в цілому та, зокрема, в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. Має низку публікацій у розділі «погляди» інтернет видань «Новое Время» та «Українська Правда. Життя».[7]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]