Амосова Катерина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амосова Катерина Миколаївна
Kateryna Amosova.jpg
Народилася 8 лютого 1956(1956-02-08) (62 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність лікарка, кардіолог, викладачка університету
Відомий завдяки терапія, кардіологія
Alma mater Київський медичний інститут
Науковий ступінь доктор медичних наук
Вчене звання проф.
Відомі учні Дуда Олександр Костянтинович
Заклад Київський медичний інститут
Членство Національна академія медичних наук України
Посада ректор НМУ
Батько Микола Амосов
У шлюбі з Мішалов Володимир Григорович
Діти Анна Мішалова
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Звання професор, член-кореспондент АМН України

Амо́сова Катери́на Микола́ївна (*8 лютого 1956) — науковець у галузі кардіології, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2000), доктор медичних наук (1988), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України (2002), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), з 16 червня 2014 — 30 березня 2018 ректор НМУ імені О. О. Богомольця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 8 лютого 1956 року в Києві. Її батько — академік НАН і АМН України Микола Михайлович Амосов. Мати — Денисенко Лідія, закінчила Київський медичний інститут, працювала хірургом, фізіотерапевтом.

У 1978 році закінчила Київський медичний інститут. 1983 року захистила кандидатську дисертацію. В 1988 році докторську дисертацію на тему «Дилатаційна кардіоміопатія». З 1990 року — завідувачка кафедри госпітальної терапії № 1 Національного медичного університету імені академіка О. О. Богомольця.

У 2006 році балотувалася у народні депутати України від Партії екологічного порятунку «ЕКО+25 %» першим номером у списку.[1]

З 23 лютого 2014 року за наказом Міністерства охорони здоров'я виконує обов'язки ректора Національного медичного університету імені Олександра Богомольця.[2] Висунула свою кандидатуру на посаду ректора НМУ та обрана на цю посаду в 2014 роцi.

30 березня 2018 р. розпорядженням МОЗ відсторонена від виконання службових обов’язків ректора Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця

Одружена з професором Володимиром Мішаловим. Має доньку Анну.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Один із провідних учених в галузі кардіології. Основні напрями наукової діяльності: вивчення патогенезу, діагностики та лікування гострої та хронічної серцевої недостатності, гострих коронарних синдромів, ішемічної хвороби серця, легеневої гіпертензії, кардіоміопатій. Уперше в Україні встановила роль ентеровірус-індукованих змін жирно-кислотного спектру клітинних мембран в патогенезі нестабільної стенокардії, значущість імунного запалення і оксидантного стресу в розвитку діастолічної серцевої недостатності і різних форм легеневої гіпертензії, дозозалежність плейотропних ефектів статинів та інгібіторів ангіотензинпертворюючого ферменту (АПФ) у хворих з гострим коронарним синдромом. Вперше довела ефективність інгібіторів АПФ при мікросудинній стенокардії. Встановила роль набутого імунодефіциту та аутоімунних порушень у розвитку дилятаційної кардіоміопатії і розробила нові критерії її діагностики та диференційної діагностики.

Автор понад 400 наукових праць, в тому числі 6 монографій, 26 авторських свідоцтв. Індекс Гірша Амосової за базою даних Scopus станом на березень 2017 року дорівнює 2 (72 публікації були процитовані 62 раза у 1996—2017 роках)[3][4]. Підготувала 5 докторів та 49 кандидатів наук.

Головний редактор журналу «Серце і судини», член редколегії низки профільних науково-практичних часописів, серед яких: «Військова медицина України», «Клінічна фармація», «Кровообіг та гемостаз», «Лікарська справа», «Український терапевтичний журнал», «Медична освіта».

Член Президії товариств кардіологів та ревматологів України, голова Київського міського товариства терапевтів.

Публіцистична діяльність[ред. | ред. код]

Займається публіцистичною діяльністю, підіймаючи у своїх записах теми охорони здоров'я в Україні, реформування медичної освіти в цілому та, зокрема, в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. Має низку публікацій у розділі «погляди» інтернет видань «Новое Время» та «Українська Правда. Життя».[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]