Амос Піпер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Амос Піпер
Особисті дані
Народження 17 січня 1998(1998-01-17) (26 років)
  Людінггаузен, Кесфельд, Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Громадянство  Німеччина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Вердер»
Номер 5
Юнацькі клуби
2002–2009
2009–2010
2010–2017
Німеччина «Нордкірхен»
Німеччина «Уніон Людінггаузен»
Німеччина «Боруссія» (Дортмунд)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017–2019   Німеччина «Боруссія II» (Дортмунд) 34 (1)
2019–2022 Німеччина «Армінія» (Білефельд) 96 (1)
2022– Німеччина «Вердер» 25 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2015 Німеччина Німеччина U-18 3 (0)
2019–2021 Німеччина Німеччина U-21 10 (0)
2021 Німеччина Німеччина (ол.) 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 квітня 2023.

Амос Піпер (нім. Amos Pieper, нар. 17 січня 1998, Людінггаузен) — німецький футболіст, захисник бременського «Вердера».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Амос Піпер розпочав займатись футболом у віці чотирьох років у невеличкій команді «Нордкірхен», провівши там 7 років, після чого недовго тренувався у команді «Уніон Людінггаузен», а 2010 року перейшов до академії «Боруссії» (Дортмунд). У складі дортмундської команди він двічі був чемпіоном Німеччини серед гравців до 19 років[de]: у сезоні 2015/16 «Боруссія» виграла фінал проти «Гоффенгайма» з рахунком 5:3, а наступного року дортмундці виграли в серії пенальті у «Баварії» (8:7). Амос Піпер зіграв у обох цих фіналах і в другому з них реалізував вирішальний пенальті[1] перед рекордними для цього змагання 33 450 глядачами[2].

Влітку 2017 року Амос Піпер був переведений до складу резервної команди «Боруссії» і став виступати за неї в Регіональній лізі Захід. Там він провів 34 гри і забив один гол.

У січні 2019 року Піпер перейшов до клубу Другої Бундесліги «Армінія» (Білефельд)[3]. У складі цієї команди Амос і дебютував на професіональному рівні 8 лютого 2019 року, вийшовши в перерві на поле в матчі чемпіонату проти клубу «Ян Регенсбург» (3:0)[4].

У сезоні 2019/20 він став з командою чемпіоном другого дивізіону і вийшов до Бундесліги. У вищому дивізіоні країни дебютував 19 вересня 2020 року в матчі проти «Айнтрахта» (1:1)[5]. 15 лютого 2021 року Піпер забив свій перший гол за клуб у грі проти «Баварії» (3:3).

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У листопаді 2015 року Піпер провів три гри за юнацьку збірну Німеччини до 18 років.

У листопаді 2019 року Піпер вперше був викликаний до молодіжної збірної Німеччини головним тренером Штефаном Кунцем[6] Згодом з цією командою поїхав на молодіжний чемпіонат Європи 2021 року в Угорщині та Словенії, де зіграв у всіх шести іграх і здобув з командою золоті нагороди після перемоги у фіналі з рахунком 1:0 над Португалією[7].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. KGaA, Borussia Dortmund GmbH & Co. Amos Pieper als „Elfmeter-Held“. www.bvb.de (de-DE) . Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 10 червня 2021.
  2. 33.450 Zuschauer! Neuer Zuschauerrekord bei A-Junioren-Finale. DFB - Deutscher Fußball-Bund e.V. (нім.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 10 червня 2021.
  3. DSC verpflichtet Amos Pieper [DSC commits Amos Pieper]. www.arminia-bielefeld.de (German) . Армінія (Білефельд). 28 січня 2019. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  4. Jahn Regensburg – Arminia Bielefeld 0:3 (2. Bundesliga 2018/2019, 21. Round). worldfootball.net. HEIM:SPIEL. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  5. Eintracht Frankfurt - Arminia Bielefeld, 19 wrz 2020 - Bundesliga - Protokół meczowy. www.transfermarkt.pl (пол.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2021.
  6. Arminia-Talent Amos Pieper für U21-Nationalmannschaft nachnominiert [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.], nw.de, abgerufen am 17. November 2019
  7. Germany beat Portugal to win Under-21 Euro title. sports.yahoo.com. 6 червня 2021. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 10 червня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]