Амрапалі (фільм, 1966)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амрапалі
гінді आम्रपाली
Жанр історичний фільм
фільм-біографія
музичний фильм
Режисер Lekh Tandond[1]
Продюсер Ф. К. Мехра
Сценарист Арджун Дев Раши
Омкар Сахиб
У головних
ролях
Виджаянтімала, Суніл Датт і Premnathd
Оператор Дварка Дивеча
Композитор Шанкар-Джайкишан
Кінокомпанія Screen[d]
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 119 хв.[2]
Мова гінді
Країна  Індія
IMDb ID 0060104

«Амрапалі» (гінді आम्रपाली, англ. Amrapali) — індійський історичний фільм мовою гінді режисера Лекха Тандона, що вийшов у прокат в 1966 році. Головні ролі у фільмі виконали Виджаянтімала і Суніл Датт. За підсумками року фільм був представлений на здобуття кінопремії «Оскар» від Індії, але не увійшов до шорт-листа номінації.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія цього фільму відбувається в Стародавній Індії близько 500 року до н. е.. Сюжет заснований на реальних подіях з життя придворної танцівниці і куртизанки Амрапалі, зі стародавнього міста Вайшалі, та Аджашастри, царя імперії Маґадга, який закохується в неї. Щоб отримати прихильність дівчини, Аджашастра зі своїми військами руйнує Лічаві. Незважаючи на те, що Амрапалі теж полюбила Аджашастру, вона, будучи патріоткою своєї країни, не може покинути свій народ і піти із завойовником. Амрапалі зустрічається з Буддою і стає однією з його учениць, а після навчання у нього — аргатом.

У ролях[ред. | ред. код]

  • Віджаянтімала — Амрапалі
  • Суніл Датт — Аджашастра, імператор Маґадгі
  • Рубі Майерс — імператриця Вайшалі
  • Біпін Гупта — Прамуг, імператор Вайшалі
  • Премнатх — воєначальник Вир
  • Гаджанан Джагирдар — Кулпаті Маханам, наставник Амрапалі
  • К. Н. Сінгх — Бадбахра Сінгх
  • Мадхаві — Деві Чатрасена, придворна танцівниця
  • Нарендра Натх — Будда

Виробництво[ред. | ред. код]

Історія життя Амрапалі (правильніше — Амбапалі) з Вайшалі згадується в древніх текстах мовою палі, а також в буддійських традиціях. Вона неодноразово ставала основою для сюжету художніх книг, історичних досліджень і надихала індійських кінематографістів на екранізації. Два однойменних фільми на дану тему були зняті в 1945 і 1959 роках .

На головну роль у фільмі була запрошена актриса Виджаянтімала, відома в Індії як професійна виконавиця класичних індійських танців в стилі бхаратанатьям. Художниця по костюмах зі знімальної групи фільму Бхану Атхайя задля створення історично достовірних костюмів побувала в Аджанті й вивчала фрески буддійського мистецтва[3][4].

Саундтрек[ред. | ред. код]

Автор музики дует композиторів Шанкар-Джайкишан[en]

#НазваВиконавці -Тривалість
1.«Jao Re Jogi»Лата Мангешкар3:28
2.«Tumhen Yaad Karte Karte»Лата Мангешкар3:35
3.«Neel Gagan Ki Chhaon Mein»Лата Мангешкар 
4.«Tadap Yeh Din Raat Ki»Лата Мангешкар4:23
5.«Nacho Gao Nacho Dhoom Machao»Лата Мангешкар 

Для тогочасного індійського кінематографа в цьому фільмі порівняно мало пісень[5]. Незважаючи на це, пісні «Jao Re Jogi», «Tumhen Yaad Karte Karte», «Neel Gagan Ki Chhaon Mein» стали одними із кращих в багаторічній кар'єрі відомої індійської співачки Лати Мангешкар[6].

Реакція та вплив[ред. | ред. код]

Можливо, завдяки дотриманню директором кінострічки Лекхом Тандоном історичної точності, фільм став одним з небагатьох, які не пов'язують сором і почуття провини з куртизанкою[7].

Хоча фільм «Амрапалі» не мав касового успіху, з часом він став класикою індійського кінематографа[6]. Також, незважаючи на провал у прокаті, він був обраний представляти Індію на 39-й церемонії вручення нагород премії «Оскар», проте не увійшов у шорт-лист номінації[8].

Фільм був дубльований російською мовою і демонструвався в програмі I Ташкентського кінофестивалю в 1968 році[9], а з 8 грудня 1975 року демонструвався у широкому прокаті СРСР[10].

У 2007 році сцени з «Амрапалі» й кількох інших фільмів минулих років були використані в музичному номері на пісню «Dhoom Taana» з фільму «Коли одного життя замало», щоб достовірно зобразити ролі ретро-актриси[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.imdb.com/title/tt0060104/
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Shalini Shah (25 лютого 2010). Clothes maketh the film. The Hindu (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 19 вересня 2015.
  4. Roshmila Bhattacharya (8 жовтня 2013). When Lata Mangeshkar saved a song and the day. The Times of India (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 19 вересня 2015.
  5. Sukanya Verma (4 березня 2004). What if Amrapali were remade today? (англ.). Rediff.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 19 вересня 2015.
  6. а б Vijay Lokapally (13 травня 2011). Amrapali (1966). The Hindu (англ.). Процитовано 19 вересня 2015.
  7. Ruth Vanita. Dancing with the Nation: Courtesans in Bombay Cinema. — Speaking Tiger Publishing, 2018. — P. 148. — 272 p. — ISBN 978-9386702906.
  8. List of submissions to the 87th Academy Awards for Best Foreign Language Film (англ.). Film Federation of India. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 вересня 2015.
  9. Абдулаев А. Международный форум кинематографистов в Ташкенте. — Таш. : Изд-во литературы и искусства имени Гафура Гуляма, 1978. — С. 38, 90. — 117 с.
  10. Раззаков Ф. Жизнь замечательных времен. Шестидесятые, 1975-1979 гг: время, события, люди. — М. : Эксмо, 2004. — С. 197, 209. — 992 с. — ISBN 5-699-05395-6.
  11. Om Shanti Om (2007). The Indian Express (англ.). 2 листопада 2012. Процитовано 19 вересня 2015.

Див. також[ред. | ред. код]