Амстердамський ординар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амстердамський ординар (англ. Amsterdam Ordnance Datum), або Амстердамський водомірний пост (нід. Normaal Amsterdams Peil) — ординар, гідрологічний пост у Амстердамі (Нідерланди). Служить висотним датумом для більшої частини Західної Європи, а саме для території Нідерландів, Німеччини, Швеції, Фінляндії та Норвегії.

Використання[ред. | ред. код]

Висотні референсні системи Європи

Споруджений для використання в Нідерландах. У 1879 році його висота була використана для території Пруссії для визначення Нормальнуля. З 1955-го року використовується у інших європейських країнах. У 1990-х роках Амстердамський ординар був використаний як опорний рівень для вирівнювання Об'єднаної Європейської Нівелірної Мережі (UELN), яка в свою чергу призвела до створення Європейської Вертикальної Референсної Системи (EVRS).[1]

Історія[ред. | ред. код]

Меру Амстердама (а також відомому математику) Йоганну Худде після міської повені у 1675 році спало на думку розширити морську дамбу. Для надійного захисту вона повинна була бути вищою на «9 футів і 5 дюймів» (2,87 м). Для точного визначення перевищення він виміряв рівень води в сусідньому морському каналі IJ і порівняв його з рівнем води в каналах всередині самого міста. Він виявив, що рівень води з боку моря в середині літа під час припливу (коли рівень води досягає свого максимуму, не враховуючи штормів) був приблизно таким же, як і рівень, з іншого боку дамби, плюс перевищення у 9 футів і 5 дюймів. Відносно постійний рівень води в каналах Амстердама отримав назву Amsterdams Peil ("рівень Амстердама", AP).

Першочергово було закладено вісім відміток, які представляли собою камінні блоки, закладені у південній стороні каналу IJ. На кожному з каменів була висічена горизонтальна канавка, яка відповідала рівню моря та була підписана написом «ZEE DYKS HOOGHTE» (рівень моря).

Цей рівень був перенесений в інші регіони Нідерландів у 1860 році, замінивши локально використовувані рівні. Під час цього у вимірах виникла помилка, яка була виправлена (нормована) між 1885 і 1894 роками. Результатом цієї роботи і став Амстердамський ординар (Normaal Amsterdams Peil).

Сучасність[ред. | ред. код]

Єдиний знак, встановлений за часів Йоганна Худде, що зберігся до наших днів

Мережа Амстердамського ординара (NAP) складається приблизно з 35 тисяч пунктів, які закріплені, в основному,бронзовими болтами, підписаними «NAP», розміщених в набережних, стінах будівель або на опорах. Крім цього, до мережі також входять 400 підземних пунктів. Висоті всіх точок є визначеними.

В результаті підземних рухів відбуваються постійні зміни місцеположення пунктів NAP. Щонайменше раз у 10 років проводиться визначення висоти більшості точок.

Кілька точок Амстердамського ординара мають важливе культурне та технічне значення:

  • Бронзовий болт, закріплений на 22-ох метровому стовпі, закопаному у ґрунт. Він знаходиться на Площі Дам, а висота його верху становить 1,43 м над ординаром.
  • Латунна табличка в Амстердамській Стопері (будівля, що поєднує мерію і оперний театр). Наукового значення та використання не несе, виконуючи лише туристичні та адміністративні функції.
  • «Hudde-stenen» — єдиний збережений до наших днів знак, встановлений за часів Йоганна Худде. З 1867 року не використовувався як датум під час вимірів. У 2007 році знову включений до складу Амстердамського ординара. За допомогою вимірів встановлена його висота, яка становила 2,615 м. н.р.м., тобто на 61 мм нижче, ніж в 1683 році.[2]

Екстремуми[ред. | ред. код]

  • Найнижча точка на території Нідерландів лежить в околицях міста Ньюверкерк-ан-ден-Ейссел, її рівень на 6,76 м нижче Амстердамського ординара;
  • Найвища точка у Нідерландах, Валсерберг, знаходиться біля кордону із Бельгією та Німеччиною та має висоту 322,20 м над Амстердамським ординаром.[3] Для порівняння, висота вежі Gerbrandy Tower, найвищої будівлі країни, становить 366,8 м.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. European Vertical Reference System. bkg.bund.de (англ.). Federal Agency for Cartography and Geodesy. Архів оригіналу за 04.11.2014. Процитовано 04.11.2014. 
  2. Jan van Beers. De Huddesteen hermeten (pdf). kwaad.net (нід.). Процитовано 04.11.2014. 
  3. Вона однак не є найвищою точкою в межах Королівства Нідерландів. Такою є відмітка вершини Маунт-Сценері на острові Саба (887 м)

Джерела[ред. | ред. код]